Зміст
У багатьох релігіях вірять у потойбічне існування душі. Особливо тлумачиться життя після смерті в ісламі. Це унікальна система поглядів, що має свої традиції та розпорядження. Священною книгою для мусульман є Коран, у якому й зібрано всі розпорядження. Однак не завжди слова з нього трактують однаково.
У релігії вірять, що у тілі людини перебуває 2 душі. Вони нероздільні і є поруч там, де було призначено Аллахом. Вони подібно до двійнят у материнській утробі.
Пізнати їхнє таїнство мусульманину не судилося. Сам Бог попередив про це в Хадисі. Плід наділяється душею з волі Аллаха ще в утробі матері, приблизно на 80 день. Вдихає в нього життя ангел, який записує, скільки судилося прожити людині, чи буде він щасливим чи нещасним.
Головна мета життя кожного мусульманина – пізнати Аллаха. Пустивши його в душу, людина пізнає заборонене та дозволене. Потрібно жити праведно, щоб після фізичної смерті знайти вічне існування у райських садах.
Життя душі в ісламі після смерті називають ахіретом. Померлий проходить могильний суд, потім потрапляє до Барз. Якщо мусульманин був праведним, то після Страшного суду потрапить до Раю, який називається Джаннат. Там на нього чекають всі блага і головне – бачення Аллаха.
А невірні та грішники приречені мучитися у вогні та льоду в Пеклі. Причому невірні приречені на вічні муки, а мусульмани можуть спокутувати свої гріхи і потім жити з Аллахом у райських садах.
Усі мусульмани вірять у ахірет — потойбічне життя. Раніше відмова від цієї думки прирівнювалася до відступництва. В ісламі земне життя вважається лише підготовкою до ахірету, де вірним віддається за погані та добрі вчинки. Тобто. мусульманин повинен вести праведне життя, щоб потрапити в ласку до Аллаха.
Існування ахірета робить земне життя осмисленим. Не варто боятися смерті, бо вона є природною. Згідно з Кораном, світ завжди оновлюється, тому на зміну одним людям мають приходити інші. А смерть великої людини має ще більше значення, вона набуває вічне життя в Раю.
Одного разу вмираючий попросив Аллаха повернути його назад, щоб він розповів іншим, як чудово зустрічають вірних. Але Бог відмовився, сказавши, що смерть необоротна.
Також мусульмани вірять, що людина вмирає щоразу, коли спить. Його душа на якийсь час залишає тіло, а потім потрапляє назад з волі Аллаха. Але якщо він вирішить, що життя людини минуло, то настає смерть.
Праведні люди навіть не помічають, що перестали існувати. Життя витікає з них легко, як вода зі глека. Вони відчувають, що потрапляють у найкращий світ. А грішники приречені на довгу смерть в агоніях, розплачуючись за погані справи та відступництво.
Смерть приходить до мусульманина з милості Аллаха, ще він закликає до людини ангела смерті на ім’я Азраїл. Він служить якимось провідником між світом живих і мертвих, нагадуючи душі, як вчинити. У Корані його називають Маляк аль-Маут. Він керує усіма янголами.
За праведними приходять істоти під назвою Нашітат, а за невірними – Назіат. Перші постають у гарному одязі з приємними обличчями. А другі жахливі, приносять із собою мазь з Ада, передбачаючи страшні муки.
Ангел смерті Азраїл
У Корані мізерна інформація про ангела смерті Азраїла. Вважають, що образ не прописаний, т.к. немає ключового значення для віри. Буквально його ім’я перекладається як «Кому Бог допомагає». Азраїла вважають уособленням смерті та загальнолюдським чином, тому що він з’являється в інших релігіях та культурах.
Також існує багато приписів тим, хто буде поруч із вмираючим. Вони повинні нагадувати йому слова молитви до Аллаха, нагадувати про те, що він іде у краще життя, тому не повинен боятися смерті. А після смерті одним із важких гріхів вважають надмірну скорботу та оплакування померлого. Тому що він залишив цей світ з волі Аллаха.
Поняття малого суду зветься азаб ал-кабр. Він відбувається у могилі, куди потрапляє і душа покійного. Це якийсь аналог християнського чистилища, де вірний (хоч і грішний) може спокутувати гріхи і розраховувати життя в Раю.
У могилі душу допитують два ангели — Накір та Мункар. Якщо вона праведна, то її забирають із собою у Барзах, далі вона залишається у приємному небутті до дня суду. Тіло залишають нетлінним, щоб потім вона змогла з’єднатися з ним. А грішників карають тиском та страшними муками. Тіла померлих, хоч і перебувають у могилах, все ще мають здатність відчувати.
Барзах згадується у Корані як проміжний етап між смертю та вічним життям. Відомості дуже мізерні, тому важко визначити справжню роль мусульманина.
За однією версією так називають життя після смерті. По іншій Барзах є аналогом Чистилища у католиків. Коли душа потрапляє на небеса, то залишається там до моменту Судного дня, якщо буде воскрес. За такої версії незрозуміло, чи слід Рай чи Пекло для покійного відразу після приватного суду після смерті або після загального, який проводить Аллах.
В ісламській традиції найпоширенішим вважають такий порядок переходу душі у вічність:
Це загальноприйнята схема. Тобто. душа потрапляє на небеса (але не в Рай) і чекає на Страшний Суд. А неправедні мусульмани та невірні вирушають у колодязь Барахут у Хадрамауті.
В ісламській традиції Рай зветься Джаннат. Є кілька версій перекладу, але основне слово джанна означає сади.
Зазвичай повну назву використовують у стійких словосполученнях на позначення Раю:
А також його називають обителью світу, обителью богобоязливих та обителью вічного перебування.
Всього у Раю 8 воріт, кожним з яких потрібно поклонятися. Головний ангел – Рідван. Ступені Раю:
У Корані сказано, що Рай величезних розмірів. Там велика кількість квітучих садів, багатих на плоди і красиві дерева. Їх можна не оминути і за 100 років. Згадується акація, є райське дерево Туба. Їхні стовбури з чистого золота. Вінчає місце Сідрат аль-Мунтаха. Назва перекладається як лотос крайньої межі.
У садах безліч тінистих дерев, що вкривають від сонця, каналів, ставків. Відомі 4 річки: молочна, винна, водяна та медова. Серед вод виділяється спеціальне озеро для пророка Мухаммеда, куди стікаються усі райські річки.
Всі будівлі зроблені з цегли із запахом мускусу. Оздоблення палаців — це золото, срібло, м’які килими. На найвищому рівні Раю знаходиться Фірдаус. Вже після нього починається трон Аллаха.
За описами неможливо уявити всі блага, які дав Аллах праведним мусульманам. У Раю всім буде по 33 роки. Кожен одягнений у шовку, атлас, у легкий одяг, але водночас розкішний. Їх буде по 70 на кожному.
Їди та пиття буде вдосталь. Аллах дасть усе, чого забажає праведник: найсмачніші райські фрукти, вишукане вино, від якого не п’янієш. Протягом 40 років мусульманин щодня буде їсти нові страви удосталь. Прислуговують молоді хлопці. Кожному призначені золоті та срібні браслети, перли. А житимуть люди в будинках з яхонту та перлів.
Люди не будуть випорожнюватися: все виходитиме як піт, але із запахом мускусу. Є подружнє життя. Так, кожному мусульманинові вдасться возз’єднатися з своєю дружиною, а також йому покладено чорноокі пишногруді гурії-діви.
Самотні обов’язково знайдуть свою другу половинку. Але у Раю не народжуються діти.
Не буде ні спеки, ні холоду. Це життя, сповнене задоволень. Вершиною райських благ буде можливість бачити Аллаха подібно до того, як видно Місяць на небі.
У богословів такі трактування описаного Корані викликає дискусії. Дехто вважає, що це надто приземлене тлумачення, і всі описані блага не повинні зводитись у культ. Тому що головне благо після смерті для мусульманина – бачити Аллаха, а не їсти і питво.
В ісламі докладно розписані муки, які чекають на грішників. У Пекло потрапляють не лише неправедні мусульмани, а й усі невірні. Останні приречені перебувати там вічність, без права переходу до Раю. А мусульманин через 80 років випробувань може розраховувати на прощення Аллаха. Тоді він потрапить до Раю.
В Пеклі передбачені витончені тортури. У Корані написано, що скрізь чути крики грішників, які то горять у вогні, то знемагають від холоду. Їм доводиться їсти плоди з пекельного дерева, а пити гнійну воду або окріп, що розсікає їх нутрощі. А на пекельному дереві ростуть голови шайтанів.
Одяг грішників — смола, що горить. Коли вони їдять та п’ють, до них приходить смерть звідусіль, але вони не мертві; позаду й у майбутньому вони лише суворе покарання. Має назву Джаханнам.
Як він виглядає:
Над Джаханнамом простягнута так звана «пряма дорога». Це міст завширшки як лезо меча. Нею мають пройти грішники у день Страшного суду.
Невідомо, коли настане день Воскресіння. Це знає лише сам Аллах. Він повернеться на землю разом із пророком Мухаммедом. Усі праведники з Барзаху потраплять у Джаннат, інші ж у Пекло.
Є кілька ознак, якими можна визначити наближення Судного дня.
А також інші менш значні ознаки. До них відносять збільшення чисельності жінок, шлях за іншими громадами. Це так звані малі ознаки, які відбудуться задовго до дня Страшного суду. Майже всі вони вже трапилися сьогодні.
Коран набагато суворіший за Біблію і більш категоричний. Однак, богослови все ще сперечаються про правильність тлумачень слів пророка Мухаммеда, чи варто розуміти їх буквально чи образно.
Підсумок для скидання магазину — це корисний аксесуар для стрільців, який використовується для тимчасового зберігання…
Быстрая зарядка дает возможность батарею электромобиля меньше чем за час. Многие автовладельцы пользуются только таким…
Шумоізоляція автоскла – важливий аспект комфорту водія та пасажирів. Сторонні шуми від інших машин, вітру…
Димохід — одна з ключових складових системи опалення в будинку чи квартирі. Він відповідає за…
Пленка для бассейнов играет важнейшую роль в обеспечении водонепроницаемости и эстетики чаши бассейна. Это покрытие не…
Кожен дім має бути не лише місцем, де ми відпочиваємо після важкого дня, але й…