У чому різниця між КТ, МРТ і флюорографією

Флюорографія, рентгенографія, комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) відносяться до апаратних методів діагностики.

Флюорографія і рентгенографія виникли досить давно, а КТ і МРТ – явища більш сучасні. І флюорографія, і рентгенографія, і КТ засновані на рентгенівських променях. А ось МРТ проводиться з допомогу радіочастотних сигналів.

Чим вони відрізняються?

Флюорографія – це конкретно обстеження легень, тоді як рентгенографія – будь-яке дослідження на стандартному апараті. Флюорограф дозволяє побачити тільки легкі пацієнта і тільки в строго певній проекції.

КТ теж проводиться з використанням рентгенівського випромінювання, а при МРТ пацієнт поміщається в магнітне поле, в яке потім подаються радіочастотні сигнали.

Важлива відмінність цих діагностичних методик – отримання зображення.

Рентген і флюорографія дають двомірні знімки; контури органів, через які проходить рентгенівський промінь, при цьому накладаються один на одного.

У КТ і МРТ формується пошарове і/або об’ємне зображення, де такого накладення не відбувається. Апарат видає серію знімків, які потім можна накладати в різних площинах.

Що шкідливіше?

Методики також відрізняються по так званій дозі навантаження – величина впливу іонізуючого випромінювання на пацієнта.

Якщо порівнювати ці показники у рентгена та флюорографії, багато що залежить від покоління обладнання і від його стану. В цілому, аналогові апарати забезпечують більшу променеве навантаження (і меншу інформативність), ніж цифрові. Дозові навантаження сучасних цифрових флюорографів і цифрових рентгенівських апаратів можна порівняти.

КТ більш інформативна, ніж рентгенографія, але і дозове навантаження у неї більше. КТ також дозволяє проводити дослідження із застосуванням контрастних препаратів – спеціальних речовин, які вводяться в організм, щоб чітко розділити нормальні і патологічні структури.

На відміну від рентгенівських методів діагностики, у МРТ взагалі немає дозового навантаження. Магнітне поле в апараті не має іонізуючого випромінювання і не завдає шкоди пацієнтові.

Від чого залежить вибір методики?

Конкретний метод діагностики вибирається виходячи з клінічного питання лікаря, який направив пацієнта на дослідження.

Рентгенографія застосовується у випадках, коли не потрібна висока точність результатів – наприклад, щоб виявити перелом.

МРТ і КТ дуже часто конкурують між собою при дослідженні певних областей по інформативності, швидкості і вартості. Але остаточне рішення на користь тієї чи іншої методики приймає лікуючий лікар спільно з лікарем-рентгенологом.

Спочатку МРТ вважалася золотим стандартом при дослідженні центральної нервової системи, а також суглобів і м’яких тканин. Цей метод вкрай динамічно розвивається і дозволяє виконувати обстеження практично будь-якій області: проводити функціональні дослідження, оцінювати склад метаболітів певних органів (так звана МР-спектроскопія), вивчати серце і судини (в тому числі без введення контрастного препарату), бачити провідні шляхи головного мозку і багато іншого.

КТ дозволяє оцінити легкі, кісткові структури, органи черевної порожнини, серце і судини. Цей метод незамінний в ургентної травматології.

Чи є протипоказання?

Так.

Для МРТ – це деякі кардіостимулятори та інші електронні імпланти, наявність великих феромагнітних металевих конструкцій і сторонніх предметів в організмі. Основне протипоказання для КТ – це вагітність.

Крім того, існує окрема група протипоказань для введення контрастних препаратів, які використовуються в КТ і МРТ (препарати для різних методів різні). Тому перед кожним дослідженням і кожним введенням контрастної речовини необхідно проконсультуватися з лікарем.