Особові закінчення дієслів – Які приклади особових закінчень дієслів?

Особа та закінчення дієслів

Спочатку згадаємо визначення дієслова.

Дієслово – частина мови, яка позначає дію або стан як процес і виражає це значення за допомогою категорій виду, застави, способу, часу та особи.

Дієслова відповідають питання: «що робити?», «що зробити?», «що робив?», «що зробив?», «що робить?», «що робити?».

Кожне дієслово у формі теперішнього чи майбутнього часу можна співвіднести з певною особою або з учасником мови:

• я (що роблю?) граю;
• ти (що робиш?) граєш;
• він, вона, воно (що робить?) грає.

Особиста форма дієслова – це така форма, в якій дієслово змінюється по обличчю.

З погляду граматики обличчя дієслова виражається за допомогою закінчення, яке називається особистим. Особисті закінчення дієслів пов’язані з займенниками, з допомогою яких можна позначити обличчя, яке виконує дію чи бере участь у ньому.

В українській мові є три форми особи дієслова в однині і множині:

1. Перша особа показує, що суб’єкт дії – той, хто говорить:
   
   

• я плаваю – ми плаваємо,
• я сміюся – ми сміємося.

1. Друга особа відбиває дію співрозмовника:
   
   

• ти плаваєш – ви плаваєте;
• ти смієшся – ви смієтеся.

1. Третя особа вказує на те, що суб’єкт дії не є ні промовцем, ні співрозмовником:
   
   

• він, вона, воно плаває – вони плавають;
• він, вона, воно сміється – вони сміються.

Відмінювання та особисті закінчення дієслів

Форма особи, співвіднесена з діячем, виражається з допомогою індивідуальних закінчень, які різняться в різних дієслів.

Здатність дієслів змінюватися по особах і числах називається відмінюванням.

Залежно від системи особистих закінчень більшість дієслів російської відносять до першого або другого відмінювання.

Таблиця відмінювання дієслів

Легко визначити відмінювання у дієслів з ударними закінченнями, наприклад

співати:

• 1 особа я співаю – ми співаємо
• 2 особа ти співаєш -ви співаєте
• 3 обличчя дівчинка співає – діти співають.

Значить, дієслово «співати» першого відмінювання.

Дізнаємося, яке відмінювання має дієслово

літати

• 1 особа я лікую – ми летимо
• 2 обличчя ти летиш – ви летите
• 3 особа літак летить – пушинки летять.

А це дієслово, незважаючи на кінцеве -еть, віднесемо відповідно до ударних закінчень до другого відмінювання.

Закінчення дієслів 1-го відмінювання

Якщо у дієслова ненаголошене особисте закінчення, то відмінювання слід визначати за інфінітивом (невизначеною формою).

Згадаймо правило: Дієслово відноситься до першого відмінювання, якщо його інфінітив (початкова форма) закінчується на “-ать (-ять)”, “-ть”, “-ть”, “-ть”.

Після визначення відмінювання за інфінітивом визначити особисте закінчення дієслова не складе труднощів.

Скористаємося наступним правилом:

Дієслова першого відмінювання в особистій формі закінчуються на: “-у (-ю)”, “-їж”, “-є”, “-ем”, “-ете”, “-ут (-ють)”.

Примітка: дієслово “їдемо” у таблиці вжито у значенні “їхати, пересуватися”.

На прикладі дієслова “хворіє” визначимо відмінювання.

У дієслові “хворіє” друга голосна “е” знаходиться в ненаголошеному становищі, тому багато хто робить помилки при написанні (боліє -невірне написання).

1. Початкова форма – хворіти

2. Перед закінченням “-ть” пишеться суфікс “е”.

3. Інфінітив “хворіти” закінчується на “-еть”, тому він відноситься до першого відмінювання (дивитися правило вище).

4. Так як інфінітив відноситься до першого відмінювання, то дієслово “хворіє” буде закінчуватися на “-ет” (дивитись правило вище).

Закінчення дієслів другого відмінювання

У багатьох дієслів закінчення є ненаголошеними, що доставить труднощі в їх написанні. Щоб правильно вибрати закінчення дієслова, визначаємо його приналежність до першого або другого відмінювання за невизначеною формою дієслова. Так, до другого відмінювання відносяться:

1. дієслова, що закінчуються на -ити:
   
   

Приклади косити, хвалити, клеїти, мучити.

1. сім дієслів, що закінчуються на-еть:
   
   

Приклади бачити, крутити, образити, залежати, ненавидіти, терпіти, дивитися

1. чотири дієслова, що закінчуються на -ать:
   
   

Приклади чути, дихати, тримати, гнати

Пропрягаємо дієслово «бачити»:

• 1 обличчя бачу – ми бачимо
• 2 обличчя бачиш – ви бачите
• 3 лицоон бачить — вони бачать

Ці дієслова – винятки вивчимо за допомогою наступного віршованого запам’ятовування:

Маємо на увазі, що однокорінні дієслова з приставками відносяться сюди ж (зненавидіти, розігнати, терпіти тощо). Переконаємося в цьому на прикладі приставкового дієслова «розглянути», який має ненаголошені закінчення другого відмінювання:

• 1 я розгляну – ми розглянемо
• 2 ти розглянеш — ви розглянете
• 3 він розгляне, вони роздивляться.