Карпаччо

Надати їй форму правильного циліндра, загорнути в харчову плівку і помістити в морозильну камеру на 1,5 год. Потім дуже гострим ножем нарізати м’ясо тонкими скибочками.

Розкласти скибочки м’яса на обробних дошках або тарілках, злегка присипати сіллю і повернути в морозильну камеру ще на 20 хв.

Змішати йогурт, вустерський соус і соус табаско, лимонний сік, сіль і білий перець. Розкласти м’ясо на великій тарілці та полити соусом, що вийшов.

Щоб карпаччо дійсно тануло в роті, купіть дуже гарну вирізку. Різати треба обов’язково поперек волокон і бажано слайсером — скибочки мають бути майже прозорими.

Біографи Чіпріані стверджують, що його фірмовий соус був приготований на основі майонезу. Не будемо сперечатися, тільки зауважимо, що майонез у знаменитого шефа навряд чи був покупним із пакетика.

Господині на замітку

Історія створення цієї страви дихає «духами і туманами». Духи — це прекрасна графиня Амалія Нані Моченіго, а тумани — Венеція, де ця страва і народилася. 1931 року поруч із площею Сан-Марко бідна, але дуже добра людина Джузеппе Чіпріані відкрив бар Harry’s. Дозволимо собі невеликий відступ і розповімо, як це сталося. Працюючи барменом у венеціанському готелі «Європа», Чіпріані познайомився з американським студентом Гаррі Пікерінгом, якого сувора тітонька привезла до Венеції лікуватися від алкоголізму. Судячи з місця знайомства, затія провалилася, і розгнівана тітка поїхала додому, залишивши племінника без гроша. І тоді Чіпріані позичив своєму американському другові на зворотний квиток 10 000 лір. Особливих надій на повернення боргу він не мав, проте через 2 роки Пікерінг повернувся із сумою, втричі більшою за позичену. Знаючи, що Джузеппе мріє про відкриття власного бару, він вручив йому гроші з єдиною умовою — бар мав носити його ім’я. Harry’s Bar дуже швидко став улюбленим місцем зустрічі європейських і заокеанських знаменитостей. Серед його завсідників були Артуро Тосканіні, Арістотель Онассіс, Марія Каллас, Чарлі Чаплін і багато інших. Частим гостем був Ернест Хемінгуей, який описав і бар, і його власника в романі «За річкою в тіні дерев». Графиня Амалія теж любила заходити в модний бар. Одного разу вона поскаржилася Чіпріані, що лікарі заборонили їй вживати в їжу термічно оброблене м’ясо (дивна хвороба була у графині!). Нарізавши заморожену яловичу