Равлики теодоксуси: опис, правила утримання та розведення

Теодоксуси є улюбленцями багатьох акваріумістів, адже мають екзотичний зовнішній вигляд і водночас не завдають проблем у плані утримання. Розглянемо ж головні особливості таких черевоногих створінь і тонкощі догляду за ними.

Загальний опис

Ці молюски належать до сімейства неритид. Серед допустимих місць їхнього проживання можна підкреслити як прісні, так і злегка солоні водойми. Особи здатні досягати 2 сантиметрів у висоту. Їхня раковина округла, з невеликим завитком на кінці, трохи схожа на чашку. Поверхня підошви має маленьку кришечку відтінку жовтого, що служить для того, щоб теодоксус міг закрити вхід у власний будиночок, якщо це буде необхідно.

Акваріумістів дуже часто приваблює колірна палітра подібних равликів. Вона може бути досить різноманітною. Незмінним залишається візерунок, що чітко виділяється на світлому або сіруватому тлі яскравими крапками або переривчастими зигзагоподібними смужками. Черепашка молюсків дуже міцна, що викликано їхніми початковими потребами. А річ у тім, що живуть нерітіди у водоймах із сильною течією, тому без міцної черепашки їм знадобилося б складно в аналогічних умовах.

Акваріумісти особливо цінують тропічних представників сімейства нерітід. Саме такі молюски виглядають особливо екзотично, їхній зовнішній вигляд притягує увагу.

Також потрібно підкреслити, що в акваріумі ці равлики виконують хорошу функцію. Вони не цікавляться високими рослинами, однак при цьому небайдужі до нальоту, який виникає на стінках акваріума. Слід зазначити, що наразі ці створіння ще не дуже популярні для утримання вдома, адже практично ніхто не займається їх масштабним розведенням, а ціна на особин досить значна.

Головні різновиди

Різновидів таких молюсків не дуже багато. Ми будемо розглядати найпопулярніші з них.

• Теодоксус данубіаліс має панцир відтінку вапна. На ньому досить добре видно малюнок, грамотний зигзагами різноманітного розміру. Максимальна величина подібних равликів може становити 1,5 сантиметра. Дуже часто в природі їх можна спостерігати у водоймах із жорсткою водою.

• Теодоксус флувіатіліс — один із різновидів, що зустрічаються найчастіше. Їх можна зустріти не тільки в Скандинавії та Європі, але також і в частині регіонів нашої країни. Вони мають досить темну раковину, колір якої може бути синім, фіолетовим або коричневим. Візерунок являє собою незліченну безліч чітких світлих цяточок.

Теодоксус флувіатіліс має одну специфічну особливість. Перед прийняттям їжі равлик спочатку розтирає рослинність об каміння. Завдяки цьому дуже часто молюск живе у водоймах, що мають кам’янистий ґрунт.

• Теодоксус трансверсаліс — це дрібні молюски, а їхня черепашка не має жодного візерунка. Можуть мати панцир сіруватого, коричневого або відтінку жовтого.

• Потрібно підкреслити теодоксуса евксінус або чорноморського. Його панцир чорного кольору, а всередині є борозенка у вигляді півмісяця. Забарвлення буває різним, як і малюнок. Тільце світло-сіре, на боках і голові темні плями. Дуже часто зустрічається в теплих Європейських державах, поширений у Греції та Румунії. У Російській Федерації його можна помітити в районах узбережжя Чорного моря.

• Теодоксус палласі живе в солонуватій або солоній воді. Дуже часто зустрічається на Чорноморському, Азовському та Аральському узбережжях. Може жити і в річках, що належать до басейнів цих морів. Такі равлики дуже невеликі, вони можуть виростати не більше сантиметра. Сіро-жовтий панцир прикрашений темним контрастним візерунком.

• Теодоксус астраханікус поширений у районі Азовського моря і в Дністрі. Колір панцира переважно жовтий, малюнок складається з красивих зигзагів.

Правила утримання

Ці черевоногі створіння цілком комфортно почуваються вдома. Їх утримання не викликає складнощів у акваріумістів. Важливим плюсом вважається те, що не потрібно стежити за водною температурою. Равлику підходить як показник у +19, так і в +30 градусів.

Шкоди від таких малюків немає ніякої, а ось користь істотна. Варто зазначити, що їжею для них є водорості, які через певний час наростають на стінках акваріума. Тому відбувається незвичайне його очищення. Але, якщо трава дуже жорстка, равлики з нею просто не впораються. Високі рослини їх також не цікавлять, власнику не потрібно хвилюватися за їх пошкодження. Загалом проживання подібних молюсків в акваріумі має дуже багато позитивних і хороших моментів, головним з яких є підтримання чистоти в ємності без особливих проблем з боку людини.

Основна частина підвидів любить жити в жорсткій воді. Пов’язують це з тим, що вона містить більше кальцію, який потрібен для того, щоб черепашка була міцною. Корисні малюкам і морські вапнякові камені, їх необхідно власне поміщати в акваріум. Головне, за чим слід спостерігати — щоб рідина не затримувалася, цього теодоксуси просто не переносять.

Акваріумісти мають розуміти, що поміщати в одну ємність можна приблизно 6-8 особин. Равлики мають малі розміри, не більше 2 сантиметрів, тому 1-2 штуки будуть просто непомітні. Також необхідно враховувати той момент, що у зграї у 8 штук не з’явиться проблем з розмноженням навіть в умовах акваріума. Самця і самку розрізнити фактично не можна. Молюски можуть бути не тільки різностатевими, а й двостатевими.

Необхідно сказати ще про одну досить цікаву особливість таких акваріумних створінь. Кожен равлик має власну зону. Під цим мається на увазі область в акваріумі, де він зможе відпочивати або харчуватися. Для відпочинку молюску потрібна тверда поверхня. Дитинчата теодоксусів часто поселяються в панцирі великих особин.

Особливості розмноження

Якщо теодоксуси почуватимуться цілком добре в домашньому акваріумі, а температура води буде відповідною, з розмноженням жодних проблем не буде. Давати потомство теодоксуси можуть протягом цілого року. Температура в середньому рідини, комфортної для вищевказаного процесу, буде приблизно +24 градусів.

Молюски розмножуються, відкладаючи яйця. Для цього їм потрібні тверді поверхні, наприклад камені або ж просто стінки акваріума. Самі яйця маленькі, близько 2 міліметрів завдовжки, і укладені по кілька штук відразу в одну довгасту капсулу. Але при цьому з капсули виникає лише одне дитинча, для якого послужать їжею інші яйця.

Варто зазначити, що ростуть невеликі теодоксуси дуже повільно. Щойно вони з’являються на світ, вони ховаються в ґрунті. Їхня мушля в цей період білого кольору і досить крихка. Після закінчення певного часу черепашка темніє і набуває необхідного забарвлення, візерунки з’являються контрастніше. Це вважається показником того, що молюск подорослішав.

Статева зрілість у теодоксуса, що міститься вдома, настає приблизно після досягнення ним 6 місяців. У природі це буває через 2 роки, до того ж живуть малюки близько 2 з половиною років. У самців праворуч є відмітний наріст, потрібний для спарювання. Важливим періодом репродукції вважається час з квітня по жовтень.

Молюски розмножуються приблизно з періодичністю у 2-3 місяці. Утім це не означає, що в недалекому майбутньому від нових мешканців акваріума доведеться позбуватися. Ростуть вони досить повільно, а живуть менше 3 років, що, якоюсь мірою, дає можливість зберегти баланс. Всі перераховані вище особливості роблять теодоксусів улюбленцями акваріумістів, їх купують і починають розводити дуже часто, адже утримання не викликає турбот, а користь малюки приносять істотну.