Зміст
Часта проблема в клінічній практиці ветеринарних лікарів — захворювання вух у собак. Пов’язано це перш, за все з особливостями в анатомічній будові.
Вушний прохід у собак, покритий тонким сосочковим шаром дерми, що має пристойну кількість нестандартних залоз. Вони продукують захисну речовину-сірку. Сірка, зі свого боку, відмінне середовище для розмноження самих різних бактеріальних і грибкових мікроорганізмів.
При порушенні нормальної мікроциркуляції мас повітря в вушному каналі, запальних процесах, переохолодженнях або якщо є наявність інших моментів, виробляється пристойну кількість сірки. Консистенція її стає рідкою, виділення скупчуються і призводять до роздратованості слухового проходу.
Набряклість, що з’являється в вушному каналі на тлі патологічного процесу, провокує закупорку і ускладнює виведення продуктів, що з’явилися в процесі запалення. Відбувається широкий розвиток патогенних мікроорганізмів, що зменшують захисні характеристики сірки.
Невчасно вилікувані отити гострого характеру, можуть виявитися причиною розвитку небезпечних і значних складнощів. Гостра стадія запалення в певних клінічних випадках переходить в затяжну форму, систематично докучаючи тварині.
Небезпечні проблеми з вушними раковинами у собак і тим, що в запущених випадках вихованець може повністю позбудеться слуху. Запальний процес може підніматися з області зовнішнього вуха, в усереднене і внутрішньо. Близькість структур внутрішнього вуха і оболонок головного мозку, провокує небезпечні захворювання (менінгіт), які призводять до загибелі вихованця.
Існує схильність до захворювань вух у собак по породах. Дуже часто страждають від самих різних патологій в вушному каналі пуделі, спанієлі, шарпеї і вівчарки. Захворіти можуть і інші породи собак, незалежно від статі і віку.
Хвороби вух у собак носять різний характер проявів. Залежить це перш, за все від важливого фактора, який спровокував розвиток недуги.
Головними причинами виникнення проблем з вухами у вихованців проживають в будинку, вважаються:
Залежно від того, що стало основою розвитку запалення і інших порушень, схема терапії змінюється. Володар тваринного зобов’язаний знати, які відмінні симптоми властиві тому чи іншому виду хвороби вуха. Це дасть можливість вчасно звернутися до кваліфікованого ветеринарного професіонала і пройти курс лікування.
Ознаки патології в вушному каналі залежать від фактора, що спровокував захворювання. Дуже часто діагностуються видами захворювань вух у собак вважаються:
Кожне з хвороб, що виникає в вушному каналі собаки, має ряд відмінних симптомів і ознак. Поява ознак нездужання не може залишитися без уваги господаря. Основними характерними симптомами для всіх хвороб у вухах у собак, вважаються:
Поява виражених хворобливих симптомів у вихованця-привід термінового звертатися до кваліфікованого лікаря за допомогою. В іншому випадку, тварина може не тільки втратити слух, але і померти при внутрішніх отитах, що супроводжуються дуже часто запаленнями мозкових оболонок.
Більшість хвороб, мають однаковий спектр симптомів. Завдання ветеринарного фахівця провести ретельну перевірку і визначити вид патології, що спровокував появу відмінних ознак патології.
Обов’язково проводитися огляд вуха за допомогою спецінструменту – отоскопа. Апарат обладнаний спеціальним яскравим підсвічуванням і збільшувальним склом. За допомогою отоскопа ветеринарний фахівець може розглянути тип запалення.
При підозрі на отодектоз, поводиться зішкріб з ураженої ділянки для подальшого більш докладного вивчення. На аналіз беруть і виділення з вуха, для визначення природи їх появи.
Мікроскопічне дослідження дає можливість виявити не тільки самого збудника інфекції при отиті, а й визначити чутливість патогена до якогось конкретного типу антибіотика або протигрибкового препарату.
Така хвороба, як вушний кліщ, не визначається тільки при зовнішньому огляді. У більшості випадків, якщо ветеринар підозрює запалення не тільки зовнішнього вуха, призначається рентгенологічне дослідження.
Залежно від ступеня занедбаності патології і факторів її спровокували, призначається рівноцінна терапія. Проводити лікування можна в побутових умовах, але виключно строго за порадами і приписами фахівця.
Заборонено замінювати призначені ліки самостійно на аналогічні, без підготовчої консультації з лікарем.
Отити, що розвиваються на тлі реакцій алергії, ліквідують за допомогою призначення тутешніх протигістамінних мазей, лініментів і крапель. Обов’язковий пункт при алергічному отиті – дотримання спеціального дієтичного харчування.
Якщо отит спровокований гноєтворної мікрофлорою, призначається курс антибіотиків. Доктор персонально підбирає препарат, дозування і схему лікування. Призначаються такі антибіотики як Цефалозин, Цефтриаксон. Миють вушну раковину від зібрався ексудату за допомогою антисептичних засобів – Хлоргексидин, Мірамістин.
Отити грибкового походження лікуються довше, ніж бактеріальні або алергічні. Призначаються спеціалізовані препарати, а ще проводитися постійний контроль за зміною в клінічній картині. При відсутності ефекту від лікування, доктор коригує схему лікування.
Лікувати гематому у вусі краще шляхом накладення спеціальної пов’язки, що давить. Пов’язку тварина повинна носити не менше 4-6 діб. Далі в умовах стаціонару клініки проводитися розтин гематоми, обробка та видалення некротизованих тканинних структур.
При великих ураженнях, проводитися зшивання країв рани. Після своєчасного втручання, на всю голову тварини накладається спеціальна пов’язка на період від 10 до 12 днів. Можливо знадобиться закладання протибактеріальних мазей-Левомеколь, Солкосерил.
Діагностований отодектоз, лікують із застосуванням протипаразитарних крапель-Аурікан, Детернол, Отоведін і Адвокат. Перед тим як закопувати лікувальний засіб, потрібно провести чистку зовнішнього слухового каналу за допомогою ватного диска або тампона, змочених в гігієнічному лосьйоні.
Далі в вухо капають пару крапель ліки, масажують для грамотного розподілу діючих речовин по поверхні всередині вуха. Обов’язково потрібно згадати, що будь-які краплі, призначаються для знищення дорослих статевозрілих особин мікроскопічного кліща.
Через кілька тижнів, слід повторити протипаразитарну обробку. Вушний кліщ, досить хитра патологія. При знаходженні вушного кліща у собаки, потрібно провести дезінфекцію приміщення, а ще замінити підстилку. Це дасть можливість не допустити ще одне інфікування після проведеного лікування.
Лікування вродженої глухоти не проводитися. Застосування спеціалізованих апаратів, як для людини, не має сенсу і не дасть хороших результатів. Глухота набутого характеру лікуватися. Після постановки точної причини, що спровокувала глухоту, проводитися потрібне лікування.
Захворювання, що з’являються в області вух у собак, успішно піддаються лікуванню і ліквідуються. Уникнути складнощів можна лише в разі швидкого звернення до професіонала.
Вчасно призначена терапія дає можливість видалити захворювання і уникнути допустимих складнощів. Дотримання заходів попередження, дає можливість зменшити і зменшити небезпеки розвитку вушних хвороб у собак.
Важливо вчасно проводити чистку вушних раковин вихованця. Для цього варто купити спеціалізований засоби в зоомагазині. Собакам з довгою шерстю, потрібно систематично проводити вищипування волосків в вушному проході.
Помітивши почервоніння при огляді вух улюбленця, не потрібно займатися самолікуванням. Бажано звернутися до ветеринарного професіонала за допомогою.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.
Підсумок для скидання магазину — це корисний аксесуар для стрільців, який використовується для тимчасового зберігання…
Быстрая зарядка дает возможность батарею электромобиля меньше чем за час. Многие автовладельцы пользуются только таким…
Шумоізоляція автоскла – важливий аспект комфорту водія та пасажирів. Сторонні шуми від інших машин, вітру…
Димохід — одна з ключових складових системи опалення в будинку чи квартирі. Він відповідає за…
Пленка для бассейнов играет важнейшую роль в обеспечении водонепроницаемости и эстетики чаши бассейна. Это покрытие не…
Кожен дім має бути не лише місцем, де ми відпочиваємо після важкого дня, але й…