Чіпування собак

Процедура чіпування є сучасним, що не доставляє дискомфорту тваринам методом перевірки на ідентичність. Чіпування не нововведення. Така процедура існує в розвинених країнах більше двадцяти років і стала загальноприйнятою нормою, як обов’язкова вакцинація від сказу.

Чіпізації підлягають не тільки домашні собаки і кішки, а й дикі тварини для обліку популяції. Більшість вітчизняних заводчиків насторожено ставляться до процедури чіпування, вважаючи її надмірністю. Це пов’язують з незнанням і невірно викладеною інформацією.

Для чого чіпують собак

У племінному розведенні собак раніше для перевірки на ідентичність домашніх собак і вказівки їх статусності застосовувалися клейма і татуювання. Подібний варіант перевірки на ідентичність мав деякі мінуси. Так, татуювання, нанесена на м’яку частину тіла тварини, протягом певного часу починала вицвітати і спотворюватися. Клейма, що застосовуються також для перевірки на ідентичність вихованців, заростали шерстю. Бирки і ярлики, які часто можна зустріти на бездомних тварин, часто губляться. Крім цього, у випадку з породистими собаками, клейма і татуювання дуже легко підроблялися, а сама процедура дуже болюча для тварин. Ці всі моменти стерлися з приходом чіпування.

Особливо важлива процедура чіпізації для собак, чиї господарі вважають за краще подорожувати по всьому світу з улюбленцем. Для переходу кордону в європейські держави або Азії, потрібно мати паспорт тварини і чіп, вживлений під шкіру з 15-тизначним кодом.

Потрібен чіп для тварин, що беруть участь в конкурсах і виставках, а ще тим, які застосовуються в племінній роботі. При відсутності мікросхеми у собаки під шкірою, її не пустять в іншу країну (заборона отримала юридичну силу з початку 2010 року). Така собака може бути вкрадена і її важко буде знайти, а участь у виставках дорогих порід теж знаходиться під забороною.

Чіпування дає можливість полегшити облік в кінологічній системі, а також дозволяє поліпшити роботу ветеринарних лікарень.

Що стосується бездомних тварин-зчитування інформації з мікросхеми за допомогою спеціального сканера дає можливість швидко визначити наявність стерилізації або ж потрібних щеплень у собаки.

Техніка чіпування у ветеринарній клініці

Транспондер або мікрочіп, собою являє мікроскопічну схему. У ній зберігається важлива інформація, яку якщо знадобиться вважати можна спеціальним сканером. Є кілька типів чіпів, що застосовуються у ветеринарії. Відрізняються вони не тільки за обсягом пам’яті, але і по частоті передачі.

Самим різним буває і матеріал, з якого роблять чіп. Мікрочіп заточений в спеціальній біосумісній капсулі, що дає можливість уникнути розвитку відторгнення організмом і реакцій алергії. Розміри мікросхеми в капсулі-не більше рисового зерна.

Проводити процедуру чіпування можна всім собакам, незалежно від статі. Немає і особливих обмежень за віком.

Ключовою вимогою перед впровадженням чіпа під шкіру тварині вважається наявність першої вакцинації. У зв’язку з цим, вік чіпування стартує від 1.5 місяців.

У більшості сучасних ветеринарних клінік можна реалізувати процедуру чіпування. У більшості випадків, доктор приїжджає додому, щоб зробити маніпуляцію. Процес імплантації мікрочіпа неболючий, тому особливої підготовки, а ще знеболювання не потрібно.

Спеціаліст спочатку аналізує на предмет наявності раніше встановленого чіпа (чіпізація проходить 1 раз на все життя). Далі варто переконатися, що імплантується чіп працює нормально. За допомогою спеціального ін’єктора доктор вводить капсулу під шкіру в районі холки. Потім, слід приготувати контрольне зчитування спеціальним сканером.

Лікарі рекомендують одягати іммобілізуючий комір на певний період часу (2-3 дні). Це дасть можливість не допустити небезпеки расчеса місця введення ін’єктора і бактеріального інфікування. По завершенні процедури ветеринар створює заявку, вносить всі необхідні дані, які потраплять в міжнародну базу.

Процес обростання капсули сполучно-тканинними структурами займає до 2-х тижнів. Завдяки цьому, міграція і пошкодження чіпа неможливі. Погано впливу чіпа на життєдіяльність організму і загальне самопочуття не виявлено за всі роки застосування мікросхем.

Типові помилки при чіпуванні собак

Користі від процедури чіпування багато. Основними хорошими моментами вважаються:

• При втрати елітного породистого тваринного, шанси знайти його стають більше. Те ж стосується і звичайних, безпородних улюбленців. Якщо той, хто відшукав собаку звернутися до ветеринарної клініки, за допомогою сканера доктор зможе визначити тварину і знайти інформацію про його господаря, в тому числі і контактний телефонний номер.
• Транспондер не може викликати реакцій алергії і не сприймається організмом як чужорідний елемент (на відміну від хворобливих клейм і татуювань).
• Можливість ПІДМІНИ на виставках і конкурсах дорогих собак виключається.
• При спробах крадіжки і поновлення firmware інформації на чіпі, всі дії будуть відображатися в єдиній інформаційній базі.

Серед негативних сторін процедури чіпування варто відзначити наступні-можливість розмагнічування мікросхеми при тривалому терміні застосування, не якісні мікросхеми, в безлічі які можна побачити на ринку.

Професійні собаківники і просто любителі тварин, часто помиляються, вважаючи, що за допомогою мікросхеми можна визначити знаходження собаки і власника. Це неправильна думка, так як в транспондері міститься лише 15-ти значний код і ніякого випромінювання.

Власникам собак, які зважилися зробити чіпування, потрібно не забувати, що при спробі замінити відомості про тварину, важливо показати зміни в міжнародному порталі. Також слід мати на увазі, що пошкодити або зламати капсулу неможливо, також як і втратити електронний паспорт.

Після того, як буде проведено чіпування і реєстрація, рекомендується самостійно звірити дані – власний код з 15-ти цифр в Єдиній базі даних. Якщо тварина віддають іншому власнику або продають, новий володар повинен перереєструватися в кінці кінців, вводячи унікальний код.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.