admin Зміст
Усі кішки за власною природою є хижаками і потребують активного руху. Однак одомашнені улюбленці мають різноманітні характери залежно від породи і характеру. Неактивні особини воліють дуже багато часу проводити в спокої. Активні коти часто перебувають у русі й тільки для них існують спеціалізовані бігові колеса. Тонкощі вибору і привчання вихованця до тренажера розглянемо більш детально в сьогоднішній статті.
Кому потрібен?
Бігове колесо являє собою незвичайний тренажер, який насамперед необхідний активним домашнім кішкам. Простір у квартирах досить обмежений і тварини не мають можливості виплескувати всю власну енергію. Якщо заважати іграм активного улюбленця, то по закінченню певного часу він може стати ледачим і проводити дуже багато часу під час сну або біля миски з їжею.
У пасивних особин збільшується ризик набрати надмірну вагу, що, зі свого боку, може призвести до великих проблем зі здоров’ям. Бігове колесо стане хорошою заміною вільному вигулу на вулиці для природжених хижаків.
Серед усіх кішок активністю вирізняються представники таких порід:
- абіссінська;
- сомалійська;
- єгипетський мау;
- саванна;
- бенгал;
- орієнтал;
- сіамська;
- оцикет.
Втім це зовсім не означає, що тренажер припаде до душі тільки цим тваринам. Активною може бути будь-яка кішка незалежно від власної приналежності до якої-небудь породи.
Мінуси і плюси
Бігові колеса для котів мають і переваги, і мінуси. Розглянемо плюси такого тренажера.
- Колесо дає можливість організувати дозвілля домашньому улюбленцю. Особи, які люблять бігати по квартирі вранці та ночами, більше не будуть набридати втомленим господарям і будити їх.
- Безперечною вважається користь для здоров’я котів. Для ледачих особин періодичні пробіжки дають можливість тримати вагу в нормі і не жиріти. Активні вихованці зможуть у будь-який час виплеснути власну енергію. Також тренування дозволяють підтримувати тонус м’язів.
- Заняття на біговому колесі дають можливість не тільки тримати в нормі вагу і тренувати м’язи, а й благотворно впливають на серцево-судинну систему і легені.
- У більшості моделей коліс внутрішня частина обшита ковроліном і, як правило, слугуватиме улюбленцю як кігтеточка.
Якщо говорити про мінуси, то вони у бігових коліс не такі суттєві. Відзначимо головні недоліки тренажера.
- Готові моделі мають досить велику ціну. Однак в інтернеті можна знайти готові креслення та інструкції з виготовлення подібних коліс, що дасть можливість заощадити фінансові кошти.
- Деякі тренажери досить габаритні і підійдуть виключно для приміщень великого розміру.
- Не всі кішки готові відразу оцінити всі переваги бігового колеса. Власнику іноді доводиться витратити багато часу, щоб привчити домашнього улюбленця до тренажера.
Бігові колеса підійдуть не всім кішкам. І справа не завжди в характері тварини. Якщо є наявність у кота якихось травм або хвороб, заняття на тренажері можуть бути недопускаються.
Різновиди
Усі бігові колеса мають однаковий робочий принцип. Готові моделі тренажерів для котів насамперед відрізняються за розмірами, матеріалом виготовлення і зовнішнім виглядом.
Колеса можуть бути різного діаметру: невеликі конструкції розраховані виключно на кошенят, а тому після того, як тварина підросте, вони стануть зайвими. Великі тренажери більш практичні та будуть дуже навіть доречними, тим паче якщо в будинку живе кілька котів.
Що стосується матеріалів, то вони можуть бути досить різними. Дуже часто застосовують деревину, пластик і метал. Стандартні моделі для кошенят також можуть бути зроблені з картону. Найуніверсальнішим варіантом у цьому разі вважається деревина.
Розглянемо ці варіанти.
- Дерево спочатку вважається безпечним матеріалом і не викличе алергічної реакції у тварини або інших мешканців будинку. Зазвичай тренажери з дерева дуже легкі і дуже легко можуть переміщатися на інше місце. Також дерев’яні моделі добре впишуться фактично в будь-яке оформлення.
- Пластикові колеса мають маленьку вагу і розміри. Однак подібного роду конструкції складно назвати довговічними і надійними. Вони досить нестійкі, а якщо якась деталь тренажера поламається, її замінити буде вкрай проблематично.
- Моделі з металу вважаються найважчими, але вони водночас стійкі та надійні. Переміщати конструкцію на інше місце буде трохи проблематично. Зате ймовірність того, що колесо вийде з ладу швидко, дуже мала. Зазвичай подібні моделі робляться під замовлення або самостійно, якщо є навичка роботи зі зварювальним обладнанням.
- Картонні колеса важко назвати повноцінним тренажером. Подібні моделі розраховані тільки на кошенят і на кішок маленьких порід. З високою ймовірністю тварини будуть застосовувати виріб не за призначенням і замість тренувань виберуть віддирати від нього шматки картону.
Для виробництва можуть застосовуватися одночасно кілька матеріалів. Вдома можна зробити колесо потрібного розміру і характеристик.
Що стосується конструкції, то виділяють відкриті та частково закриті типи коліс. У відкритих моделях у колеса немає стінок, що знаходяться з боків. Напівзакриті варіанти передбачають наявність однієї перегородки. Відкриті тренажери обертаються за рахунок роликів, які закріплюються на підставку, розташовану під колесом. У закритих моделях механізм обертання розміщений збоку, тому такі тренажери є більш стійкими.
Як підібрати?
Під час вибору бігового колеса спочатку необхідно враховувати кількість порожнього простору у квартирі, який можна буде виділити під встановлення тренажера. Обов’язково візьміть до уваги кількість котів у будинку, їхній зріст і вагу. Для великої кількості тварин або для великого вихованця найкраще підійдуть важкі, стійкі напівзакриті моделі.
Ветеринарні лікарі рекомендують не застосовувати колеса діаметром менше 1 метра. Ширина доріжки при цьому не повинна бути менше тридцяти сантиметрів. В іншому випадку тварина здатна пошкодити хребет під час занять на маленьких тренажерах.
Купуючи готову модель у магазині, потрібно ретельно оглянути всю конструкцію. Виріб із матеріалів низької якості або з поганими кріпленнями може в кращому випадку нетривалий час прослужити, а в гіршому — стати причиною травми домашнього улюбленця.
Поверхня всередині колеса не повинна бути слизькою. Найкраще, якщо вона виявиться обшита ковроліном або повстю. Тренажери відрізняються за своїм виглядом і можуть бути різних кольорів, тому під будь-який інтер’єр можна підібрати саме той варіант, який чудово підходить.
Як створити самостійно?
Бігові колеса для кішок тільки починають набирати популярність у Російській Федерації. Ціни на подібні тренажери дуже високі, а знайти виріб у маленькому місті не завжди можливо. Зрозуміло, можна замовити колесо в online-магазині, але тоді не буде можливості заздалегідь оглянути його на наявність недоліків і доведеться на слово вірити продавцеві або опису на сайті.
Якщо є наявність необхідних матеріалів та інструментів, можна зробити тренажер самостійно. Це не займає багато часу і не потребує особливих витрат. Найпростіше буде зробити дерев’яне колесо. Для його виготовлення знадобляться такі інструменти та матеріали:
- шліфувальний апарат по деревині;
- товсті фанерні листи;
- ковролін або повсть;
- рулетка і мотузка;
- будівельний олівець;
- болти і гайки;
- торцева пила;
- маленькі колеса;
- будівельний клей;
- рейки з дерева і бруси;
- елементи кріплення;
- ніж і дриль;
- підшипники.
Насамперед на аркушах фанери потрібно накреслити межі 2-ух кіл, які слугуватимуть каркасом для майбутнього тренажера. Бажано, щоб діаметр кожного був не менше 1 метра. Далі необхідно вирізати два кола і скріпити їх між собою на відстані щонайменше тридцяти сантиметрів за допомогою брусків.
Бруски зі свого боку скріплюються з фанерою за допомогою шуруповерта, клею або звичайних цвяхів. Порожню порожнину між колами необхідно закрити і виконують це за допомогою приклеювання рейок по колу колеса. Щоб конструкція була міцнішою, рейки перетягують щільною мотузкою або ременем.
Коли всі деталі колеса склеяться між собою, необхідно буде вирізати одну або дві сторони з боків залежно від типу майбутньої конструкції. Далі слід приготувати підставку з колесами і закріпити її або до бічної стінки барабана, або під ним.
Для виробництва підставки знадобляться два невеликих шматки фанери в напівкруглій формі. З обох боків ставиться по парі роликів, які й будуть обертати конструкцію. Для напівзакритої конструкції потрібно зробити спеціалізовану вісь для обертання і закріпити її до бічної стінки колеса.
Готову дерев’яну конструкцію потрібно покрити спеціальним складом, який запобігає гниттю деревини. Поверхню всередині необхідно обробити повстю або ковроліном. Закріпити шматки матерії можна на скотч двосторонній, але надійніше буде застосовувати клей.
Як привчити тварину до тренажера?
Багато кішок вирізняються не тільки активністю, а й вродженою цікавістю. Такі вихованці раді самостійно досліджувати нові предмети. У цьому випадку додаткове навчання роботі на тренажері, найімовірніше, не знадобиться, і кіт сам освоїть колесо.
Але абсолютно не всі домашні коти будуть готові проявити ініціативу у вивченні бігового колеса і неохоче стануть навчатися чогось нового. За будь-яких обставин, перед тим як приступити до якихось активних дій і намагатися посадити улюбленця в колесо, потрібно дати йому якийсь час, щоб звикнути до тренажера. Нехай тварина самостійно підійде до предмета, огляне і обнюхає його.
Щоб привернути інтерес до колеса, можна покласти поруч із ним або конкретно в нього улюблені іграшки кота. Заманити вихованця на тренажер можна за допомогою лазерної іграшки. Щоб тварина самостійно зробила кілька кроків усередині барабана, можна закріпити на поверхні збоку будь-яку іграшку.
Після перших рухів у колесі кіт може злякатися і втекти. Тільки не потрібно лаяти вихованця за це. Зазвичай протягом семи днів кішка звикає до тренажера і охоче починає ним користуватися. Не потрібно очікувати і вимагати від тварини, щоб вона довго бігала в колесі, оскільки кішки не мають нічого спільного з хом’яками або білками.
