“Вишневий сад”: короткий зміст та аналіз п’єси

Якщо знаєте Антона Чехова як прозаїка, то настав час осягнути його талант драматурга. П’єси письменника задали тональність російському театральному мистецтву на десятки років. Складіть думку про одну з найкращих його п’єс — драму «Вишневий сад». Короткий зміст п’єси — чудова допомога тим, хто хоче дізнатися про основні події та характери, представлені у творі. Ознайомтеся з історією «відходу зі сцени життя» старої дворянської Росії, описаної Антоном Чеховим.

«Вишневий сад»: короткий зміст

Знайомство з творчістю одного з найталановитіших російських письменників кінця XIX століття Антоном Чеховим буде неповним, якщо не прочитаєте «Вишневий сад». Короткий зміст п’єси дасть змогу скласти загальне уявлення про події, які описав драматург, героїв, що реалізували задум.

Запит «Чехов «Вишневий сад» коротко» надходить від учасників освітнього процесу — школярів і студентів. Короткий зміст «Вишневого саду» допомагає глибше проникнути в основні події, що відбуваються в драмі, осмислити взаємини персонажів, систематизувати прочитане, акцентувати увагу на важливих деталях твору.

У процесі підготовки до обговорення драми «Вишневий сад» стисло за главами, а точніше, за актами відновіть сюжет твору, уточніть, хто з героїв головний, а хто другорядний персонаж.

Ось як можна розповісти про драму «Вишневий сад» коротко:

«Вишневий сад»: дія перша (експозиція та зав’язка)

Весна, маєток поміщиці Любові Андріївни Раневської, цвіте сад. Управитель маєтку Єрмолай Олексійович Лопахін — колишній кріпак Раневських — очікує на приїзд поміщиці, оскільки потрібно вирішити питання про продаж маєтку за борги.

Компанію йому складають конторник Єпіходов, якого через незручність прозвали «22 нещастя», і покоївка Дуняша. Зведений брат Раневської, гравець і гульвіса Леонід Андрійович Гаєв також очікує на її приїзд, як і названа дочка Варя.

Раневська з радістю повертається додому. Вона із захопленням оглядає маєток, ходить кімнатами, з теплотою згадує про минуле життя, веде буденні розмови:

• зі зведеним братом Гаєвим;
• з донькою Варею;
• зі покоївкою, яка вибирає, за кого вийти заміж — за Єпіходова чи лакея Яшу;
• зі старим лакеєм Фірсом (старий слуга весь час щось бурмоче під ніс);
• з гувернанткою Шарлоттою Іванівною (ексцентричною і дивною особою), яка хвалиться песиком;
• сусідом-поміщиком Симеоновим-Пищиком (просить грошей у борг).

У Лопахіна є план порятунку маєтку — здати дачникам ділянки. Це принесе 25 тис. рублів на рік. Щоб його реалізувати, потрібно розчистити місце — вирубати вишневий сад. Це приводить у жах усіх героїв.

Раневська та інші воліють не думати про руйнування, уникають ухвалення рішень, уникають розмови з Лопахіним. Любов Андріївна воліє вдавати, що нічого страшного не відбувається, а просто чекає, що все само собою владнається.

Наприкінці дня у вітальні з’являється вічний студент Петро Трофімов — колишній наставник Гришеньки. Раневська згадує про свою втрату (маленький Гриша потонув), плаче і думає про сина.

«Вишневий сад»: дія друга

Події відбуваються на природі. Герої збираються біля старенької церкви, звідки видно сад і місто.

Єрмолай Олексійович, поміщиця та її брат щойно повернулися з міста. За кілька хвилин до появи головних учасників подій на цьому місці перед церквою відбулося останнє порозуміння Єпіходова і Дуні: вона відмовила конторщику, обравши розв’язного Яшку-лакея.

Наближається час торгів. Лопахін робить ще одну спробу, щоб переконати головну героїню, але вона, як і її брат Леонід і донька Аня, впевнена, що їх врятує тітонька з Ярославля.

Читач дізнається про драматичні події життя Любові Андріївни. Якщо знайомитеся з драмою «Вишневий сад» у скороченні, тоді зверніть увагу на такі деталі:

• Гаєв у розмові з Анею характеризує її матір як «порочну» жінку.
• Вона вийшла заміж не за дворянина, тому сім’я (зокрема тітонька) її засудили.
• Надалі поведінка Любові Андріївни не була доброчесною.

Зі спогадів-монологу головної героїні за шість років до початку подій у неї раптово помер чоловік-п’яниця. Вдова не довго залишалася на самоті: вона зустріла молодого чоловіка, з яким зійшлася.

Втрата молодшого сина зробила життя Раневської в маєтку нестерпним — вона їде до Франції. Три роки вона з коханцем жила на дачі в Ментоні.

Коханий чоловік виявився альфонсом: прикинувся хворим і обібрав Раневську. Коли гроші закінчилися і довелося продати дачу, він кинув Любов Андріївну. Так вона зазнала емоційного краху. Тепер на неї чекає ще й крах фінансовий.

Раневська звертає увагу Єрмолая Олексійовича на почуття, які відчуває до нього Варя. Вона радить йому негайно зробити їй пропозицію. До їхньої розмови приєднуються Петро Трофімов, який підійшов, і Аня.

Колишній учитель розмірковує про слабкість інтелігенції, яка вважає за краще себе жаліти, не вміє працювати, але дозволяє собі принижувати мужиків-трудяг. Лопахін підтримує розмову і розповідає про своє важке життя (його бив батько) і про те, як складно вести справи, оскільки люди дрібнішають. Він не встигає висловитися, бо Любов Андріївна його перебиває.

Герої не хочуть чути одне одного. Раптово западає тиша. Чується пронизливий звук обірваної струни.

«Вишневий сад»: дія третя

Якщо вирішуєте, чи варто п’єсу «Вишневий сад» читати повністю, тоді переказ може пробудити інтерес щодо розвитку головної інтриги — продажу саду. Про те, що маєток викуплено Лопахіним, Раневська дізнається під час прийому, який організувала. Бал проходить невесело, бо всі чекають закінчення торгів. Пари танцюють, але в повітрі розлилася зневіра і туга:

1. Петро дражнить Варю, називаючи її мадам Лопахіною. Дівчина не проти вийти заміж за купця, але той не робить їй пропозиції.
2. Любов Андріївна отримує телеграму — коханець знову захворів. Трофімов сміється над цим, чим викликає обурення Раневської. Вона називає Петра недотепою і диваком, який не вміє кохати.

Ображений студент, йдучи, падає зі сходів.

«Вишневий сад»: дія четверта

Маєток продано. Раневська збирається в дорогу — у вітальні стоять валізи. Лакей Яша їде в Париж із господинею, Варя просить його писати листи.

Новий власник пропонує всім шампанського, проте йому кажуть, що це не доречно і що в нього немає такту. Чується стукіт сокир. Вирубують вишневий сад. Раневська просить почекати з вирубкою, поки вона не покине садибу.

Симеонов-Пищиков, що з’явився, віддає борги Лопахіну і Раневській. На його землі англійці знайшли родовище промислової глини і тим самим урятували його від розорення. Любов Андріївна схвильована:

• переживає за хворого лакея Фірса, якого мали відправити до лікарні;
• обговорює майбутнє Вареньки, залишає їх наодинці з Лопахіним. Молоді люди так і не змогли відкрити своїх почуттів одне одному.

Раневська з тугою оглядає на прощання будинок. Для неї і для Анни відкривається нове життя, але минуле не відпускає. Усі йдуть, залишаючи в замкненому будинку хворого Фірса. Той скаржиться на життя, яке минуло, а він і не помітив. Старий вкладається на диван і відходить в інший світ.

Коли школярі коротко дізнаються, про що п’єса «Вишневий сад», тоді з’являється бажання познайомитися з повним текстом твору. Переказ також допоможе акцентувати увагу на найважливішому, не упустити деталі.

«Вишневий сад»: аналіз твору

П’єса «Вишневий сад», текст якої невеликий за обсягом, вважається вершиною творчості Чехова-драматурга. Йому вдалося відшукати ємний образ, який став символом ламання старих підвалин, їхнього знищення та встановлення нового світопорядку.

Чи допоможе проникнути в ідейний зміст драми «Вишневий сад» переказ, з яким рекомендуємо ознайомитися? Цей інструмент стане в пригоді тим, хто спочатку прочитав драму, проте забув про якісь нюанси сюжету або послідовність дій. Крім того, він стане в пригоді для системного аналізу твору.

Ось на які аспекти п’єси рекомендуємо звернути увагу:

• П’єса «Вишневий сад»: задум і його реалізація.

Роботу над драмою письменник завершив 1903 року. Через рік цю п’єсу поставив Московський художній театр, приурочивши її вихід до 25-річчя творчої діяльності Чехова. Вона викликала фурор серед публіки. Драма стала завершальним акордом у роздумах автора над долею Росії.

П’єса вразила багатьох реалістичністю та глибиною психологічного аналізу представлених характерів. Це не дивно, оскільки задум твору народився в Чехова задовго до написання твору. Дружина письменника Кніппер-Чехова згадала, що про ідею цього твору драматург написав їй ще 1901 року.

В основі сюжету — особисті спогади автора про продаж рідного будинку в Таганрозі, знайомство з А. Кисельовим — власником маєтку Бабкіно під Москвою (прототип Гаєва), враження від занедбаних дворянських садиб поблизу Сум (Харківська губернія), які помирають. Робота над твором йшла повільно: Чехов був тяжко хворий і писав «по чотири рядки на день і ті з нестерпними муками».

• Особливості жанру.

Задумував Чехов «Вишневий сад» як комічний твір. У листах до дружини він писав, що його нова п’єса вийшла легковажною, смішною, що часом комічне в ній переходить у фарс. Однак режисери й актори, які втілили сюжет на сцені, представили п’єсу як трагедію — важку драму життя. За маскою смішного причаїлося трагічне. Така особливість п’єси визначила її жанр — трагікомедія.

Попри те що суперечки щодо жанрової природи цього твору точаться донині, її без будь-яких ремарок можна визначити як драму.

Продаж родового маєтку дворянами, що розорилися, — тема, яка була не новою для російської літератури рубежу століть. Однак її не слід сприймати як основну. Ідейно-тематичний пласт «Вишневого саду» набагато масштабніший.

До народження цієї п’єси Чехова підштовхнули процеси економічної перебудови країни, які вели до зміни духовного і культурного обличчя Росії. На зміну старому дворянству приходить новий клас підприємців. Які будуть життєві пріоритети, який уклад життя вони запропонують — питання, які турбували письменника.

Ця тема реалізується через низку проблем, завдяки чому п’єса вийшла поліфонічною. Серед них:

• конфлікт поколінь;
• відсутність розуміння в родині, між рідними людьми;
• внутрішній розлад героїв (вони не вміють слухати інших і розуміти);
• руйнування власного коріння, забуття пам’яті про предків;
• руйнування краси людського життя;
• знищення культури (вишневий сад — це стара Росія).

Ідея твору — показати трагедію невідповідності бажаного і дійсного. Небажання щось змінювати в житті, змінюватися самим — причина життєвої драми кожного персонажа твору.

• Головні герої «Вишневого саду»: ключі до характеристики.

У п’єсі чітко протиставлено дві категорії героїв — символи минулого і сьогодення. Аристократи, дворяни звикли жити коштом інших, вони не цінують працю, вміють тільки витрачати гроші. Їм протиставлений Лопахін — людина, яка всього домагається власним розумом, підприємливістю, діловою хваткою. Йому не важлива краса (вишневий сад), для нього важливий дохід і доцільність використання ресурсів.

Майбутнє в обох категорій героїв туманне і похмуре: їм доведеться будувати життя заново. Вони втрачають родинні зв’язки, зв’язок із минулим, прив’язаність до дому. Усім їм судилося бути самотніми.

Представлена п’єса показує, яких глибинних проблем і конфліктів вдалося торкнутися автору. Твір має сильний і багатоаспектний підтекст, який можна пізнати, тільки прочитавши повністю цей шедевр.

Дізнавайтеся про все першими

Підпишіться і дізнавайтеся про свіжі новини Казахстану, фото, відео та інші ексклюзиви.