Зміст
З ліро-епічним творінням Олександра Твардовського про простого солдата, який став символом непереможності народного духу, школярі знайомляться у восьмому класі. Допоможе у вивченні славнозвісної поеми «Василь Теркин» короткий зміст і літературознавча довідка. Скористайтеся підказками, щоб систематизувати навчальний матеріал.
Поема «Василь Теркин», короткий зміст якої пропонуємо вивчити, була народжена на фронті. Враження автора про дії піхоти, яка стала однією з головних рушійних сил Другої світової війни, втілилися в історії головного героя — Василя Теркіна.
Під час підготовки до заняття за темою «Поема Твардовського «Василь Теркін»» стислий зміст за розділами допоможе акцентувати увагу на важливих деталях, характеристиках персонажів. Орієнтуйтеся на такий виклад сюжету поеми «Василь Теркін» за розділами:
У творі кілька ліричних відступів, у яких Твардовський:
У першій роті з’явився солдат, який їсть за двох і дивує цікавими розповідями. Його жарти допомагають замерзлим, у холодних і брудних шинелях, голодним бійцям не втрачати силу духу.
Запишіть у стислий зміст: Василь Теркін — непоказний хлопець у «просоленій гімнастерці» — пройшов жодну сотню воєнних доріг — воював на Карельському фронті за річкою Сєвєстрою.
Історія Теркіна про провину перед рідними. Солдати не могли їх захистити і змушені були відступати. Герой у складі групи з десяти осіб виходив з оточення. Він був політруком і намагався підбадьорити солдатів.
Вони зупинилися на постій у селі, де жила сім’я командира. Його дружина нагодувала й обігріла солдатів, але порадіти приходу чоловіка не змогла: радянські війська відступили, залишаючи їх у німецькій окупації.
Гірку правду усвідомлював і командир. Він до ранку колов дрова, бо хотів полегшити побут дружині, спокутувати свій гріх. На ранок діти проводжали батька сльозами.
Зима. Полк переправляється через річку. Перший взвод добирається до протилежного берега, починається артобстріл. Переправа зірвана.
Усі вважали, що перший взвод загинув, але вранці дозорні помітили людину, яка пливе в бік бійців. Це Теркін, який повідомив, що солдати його взводу живі і просять підтримки артилерії.
Веселун і життєлюб Теркін розмірковує про війну:
Василь Теркін спокійно сприймає ймовірність загибелі, говорить про те, що їхній подвиг ще буде оспіваний наступними поколіннями.
Простягаючи зв’язок, Теркін потрапляє під артобстріл. Снаряд падає поруч із ним, але не вибухає. Боєць, показуючи свою безстрашність, перевіряє бліндаж, з якого вівся ворожий вогонь, і вступає в протистояння з німецьким офіцером, у якого пістолет. Теркін захищається багнетом, перемагає, але його ранять.
Лунає постріл радянської артилерії. Теркін розуміє, що загине. На ранок його виявили танкісти. Баштовий стрілець тримав його на руках і зігрівав своїм диханням. Так народжується солдатське побратимство.
Теркін воює не заради слави, можливості похвалитися і розповісти про подвиги, а заради життя.
Дорогою з госпіталю Теркін знайомиться з танкістами, які в бою втратили командира. Вони віддають Теркіну його гармонь. Осиротілий інструмент у руках героя відігріває душі людей — вони забувають про страх і втрати.
У розділі поеми «Василь Теркін» «Два солдати» головний герой дорогою на фронт («у трьох верстах від фронту») затримується на ночівлю в літнього подружжя селян. Дід — колишній солдат. Теркін допомагає їм по господарству, лагодить годинник. Герой обіцяє, що німця вони розіб’ють.
Боєць із бородою журиться, що втратив кисет, який нагадував йому про рідний дім. Теркін говорить про свою втрату — шапку. Він розмірковує про те, що річ втратити можна, а от Батьківщину — не можна.
Теркін, який погано володіє пораненою рукою, вступає в рукопашну з вгодованим німцем і бере «язика».
Весна. Відпочинок після бою. Гул травневого жука змінює гул бомбардувальника. Теркін піднімається і зі зла стріляє в небо, підбиває літак.
Василь згадує про госпітального друга — хлопчиська з Тамбова, який отримав за свій подвиг орден. Рідна Теркіну Смоленщина поки що не могла похвалитися героєм.
Другий рік війни, літо. Теркін в обороні. Його викликають до генерала. Теркіна нагороджують орденом і тижневою відпусткою додому. Від останньої герой відмовляється
Йде бій за село Борки. Солдатам здається безглуздим гинути за зруйноване село. Теркін вважає, що краще сидіти у своєму болоті, у колі своїх однополчан, підтримуваними своїми танками й артилерією, ніж як він рік тому ховався від німців один у копиці сіна під Москвою.
У кожного захисника вдома залишилася кохана жінка. Їхня любов оберігає і надихає солдатів, застерігає і стоїть на сторожі їхньої совісті. Жінки в листах не скаржаться на тяготи військового життя. Тільки головний герой не має судженої. Велике кохання ще чекає на нього.
Головного героя відправляють у Будинок відпочинку — тепла піч, чиста постільна білизна, відмінне харчування. Але після першої доби перебування в «раю» солдат тікає з цього світу спокою, чистоти й обмежень. Він ловить попутку і повертається на передній край. Війна не завершена, тому відпочинок може бути тільки перед боєм.
Наступ. Молоді бійці рівняються на досвідченого і, як їм здається, безстрашного Теркіна. Але тому теж страшно. В атаці вбито командира — лейтенанта. Головний герой замінює його і веде в бій підрозділ. Його важко ранять.
Теркін залишився на полі бою: свої визнали його мертвим. До нього приходить Смерть. Вона лякає героя каліцтвом, але він відмовляється здаватися і просить дати йому можливість побачити перемогу і погуляти серед живих. До санчастини Теркіна доставляє похоронна команда. Смерть не відстає до останнього.
Герой із госпіталю повідомляє в частину, що живий, але поранений у ногу. Після одужання повернеться до своїх, щоб разом вигнати ворога за межі країни або загинути.
Повернувшись у частину, Теркін відчув себе чужим, бо в нього з’явився конкурент — Іван Теркін — молодий рудий хлопець, герой і балагур, орденоносець, гармоніст. Василь спочатку поставився ревностно до нього, але потім поступився лідерством. Проблему вирішив командир, який сказав, що скоро в кожній роті буде свій Теркін.
Третя весна війни. Теркін як розвідник приходить у село, де лагодив дідові й бабі годинник. Люди похилого віку ховаються в погребі, годинник забрав німець як трофей. Василь обіцяє, що більше не відступить і привезе їм із Німеччини пару таких годинників.
Бабине літо, триває бій на Дніпрі. Теркін з усією піхотою переправляється вплав на правий берег. Німці здаються в полон.
Війська звільняють один за одним населені пункти. У кожному з них солдатів зустрічають їхні рідні. Один боєць відпросився, щоб провідати сім’ю в селі Червоний Міст, і дізнався, що його дружина і син загинули. Він гірко плаче за ними. Їхні смерті вимагають розплати.
Радянські солдати в Європі. Їх вітають як визволителів. Дорогою Теркін зустрічає землячку, солдатську матір, яка повертається за Дніпро. Він дає їй коня, корову, домашнє начиння.
Лазня в чужій стороні — спогад про Батьківщину. Солдат роздягається, видно всі шрами від ран. Бійці радіють завершенню війни. Солдата в чистій гімнастерці з орденами порівнюють із Теркіним.
Потрібен короткий переказ? «Василь Теркін» — одна з небагатьох поем, яку легко переказати завдяки щільності подій. Скористайтеся представленими підказками, щоб підготуватися до заняття з літератури.
Вивчаєте поему «Василь Теркін»? Аналіз за розділами дає змогу побачити, яким є центральний персонаж твору О. Твардовського, якими якостями наділений, зрозуміти, які проблеми хвилюють автора, як втілено ідейний задум поеми.
Літературознавча довідка допоможе зрозуміти ідейно-художній зміст поеми. «Василь Теркін» — твір, у якому оспівано стійкість народу, його духовну міць і силу, волю до перемоги головних героїв Другої світової війни — солдатів.
Зверніть увагу на такі художні особливості цього твору:
Вася Теркін — герой фінського конфлікту — став героєм фронтової літератури 1939-го року. Персонаж — продукт колективної творчості співробітників «На страже Родины» — ленінградської газети, в якій працював Олександр Твардовський. Герой став настільки популярним, що письменник задумав написати масштабний твір про життєрадісного і щасливого воїна.
Роботу над поемою про героя фінської війни Васю Теркіна було завершено до 1940 року. На початку Другої світової війни О. Твардовський опинився в епіцентрі військових дій — виходив з оточення в Києві.
У 1942 році письменник повернувся до ідеї створити поему про стійкого солдата. Перші розділи твору з’явилися у пресі під час відступу радянських військ. Поема «Василь Теркин» до кінця війни і протягом 1946 року виходила в періодиці частинами.
Сюжетоутворювальна тема твору — це вихваляння мужності та стійкості солдата, вклоніння його героїзму та подвигу, утвердження віри в перемогу. Поема наповнена життєствердним пафосом. У контексті теми війни та подвигу народу автор порушив такі проблеми, як:
Розкриваючи ці проблеми, письменник реалізував гуманістичний ідеал, продемонстрував повагу до простої людини, оспівав істинного героя війни та переможця — народ.
Центральний персонаж поеми — Василь Теркін — збірний образ. Він втілив найкращі людські, моральні якості, життєві ідеали, риси характеру.
Біографія Василя Теркіна — відображення принципу збірності. Родом зі смоленського села, простий хлопець. У розділі «На привалі» автор каже, що його герой не молодий і не старий, негарний, не високий, але й не малий на зріст. Отримав у бою осколкове поранення, але нагороджений так і не був, тричі побував в оточенні. Він має військовий досвід — воював у фінську.
Жартами піднімає бойовий дух побратимів по зброї, у бою демонструє відвагу і взаємовиручку, відчуває відповідальність перед тими, кого покликаний захищати, не боїться смерті, але хоче побачити перемогу. Гармоніст і пісняр.
Стійкість народного духу Твардовський втілив в образі діда — героя Першої світової війни. Він засмучений відступом радянських військ, але вірить у те, що вони неодмінно переможуть німця. Із сокирою в руках захищає від ворогів стару.
Гуманізмом віє від образу старого генерала, який нагороджує Теркіна. Він із повагою, по-батьківськи говорить із простим солдатом, обіцяє тому звільнення рідного краю Василя.
Сюжет поеми Твардовського викладено в тридцяти завершених частинах. Є пролог та епілог. У творі немає вказівки на конкретні дати, топографію подій, бо завдання письменника — створити масштабний і всеосяжний образ фронтових доріг простого солдата-піхотинця — того, хто переміг у війні.
Зібрані автором історії об’єднує центральний персонаж — Теркін — символ стійкості народного духу. Кожна частина твору вирізняється завершеністю. Це зумовлено тим, що твір друкували частинами. Авторські діалоги, які він веде з героєм, із самим собою, з читачами, роблять виклад живим та емоційним.
Поему «Василь Теркін» коротко рекомендуємо перечитати перед заняттям, щоб систематизувати хронологію викладених автором подій, акцентувати увагу на найважливіших сюжетних поворотах.
Успішна діяльність у сфері агробізнесу залежить не лише від якості сільськогосподарських машин, а й від…
Підсумок для скидання магазину — це корисний аксесуар для стрільців, який використовується для тимчасового зберігання…
Быстрая зарядка дает возможность батарею электромобиля меньше чем за час. Многие автовладельцы пользуются только таким…
Шумоізоляція автоскла – важливий аспект комфорту водія та пасажирів. Сторонні шуми від інших машин, вітру…
Димохід — одна з ключових складових системи опалення в будинку чи квартирі. Він відповідає за…
Пленка для бассейнов играет важнейшую роль в обеспечении водонепроницаемости и эстетики чаши бассейна. Это покрытие не…