Усе, чому ми опираємося, має над нами владу. А все, що ми приймаємо, нас звільняє. Минуле часто є джерелом наших сумнівів, переживань і претензій до самої себе, не даючи нам розвиватися в сьогоденні. Французькі психологи стверджують — щоб жити повноцінним життям, вам необхідно, по-перше, відпустити своє минуле, а по-друге, пробачити себе.
Зазвичай коли ми згадуємо неприємні враження з минулого — наприклад, стосунки, що не склалися, або втрачену роботу, ми концентруємося на поганому і не помічаємо хороше.
Ми несемо цей негатив із собою, і майбутнє стає схожим на минуле. Але якщо визнати те, що сталося, і винести з нього урок, його влада над вами розсіється.
Так, у книжках із самодопомоги радять написати що-небудь хороше про кожну людину, яка вас кинула. І цю пораду можна застосовувати до будь-яких болісних обставин.
Коли ми приймаємо важку ситуацію або відпускаємо почуття образи на людину, яка заподіяла нам біль, негативні враження втрачають владу над нами і нашим майбутнім.
Детальніше про це розповідає психолог Володимир Решетніков, наводячи приклади зі своєї практики. Нижче фахівець цитує лист своєї клієнтки.
«Я довгий час жила минулим. Я намагалася його змінити, а воно контролювало мене. Я відчувала провину з приводу тих подій, які давно минули, і ця вина змушувала ухвалювати рішення, що пригнічували мене.
Це призводило до того, що свою провину я бачила майже в усьому, і як цього позбутися, я не знала. Іноді вина змінювалася спалахами гніву і люті.
Я намагалася знайти йому виправдання, але це лише ще більше живило почуття провини. Моє минуле, як маленька чорна грозова хмара, слідувало за мною по п’ятах: куди я — туди й воно.
Так було доти, доки я не усвідомила, що моє минуле — це теж частина мене, і, як будь-яка інша частина мене, вона варта любові й турботи», — цитує фахівчиня у своєму Instagram-блозі (тут і далі орфографію та пунктуацію автора збережено — прим.ред.).
Ми не можемо забути своє минуле. І, щоб одужувати і відпускати, нам необхідно проходити через нього. Це буває страшно і боляче.
«Ми можемо намагатися відганяти від себе думки про минуле, але вони переслідуватимуть нас знову і знову. Тому, коли будемо до цього готові, ми зустрінемося з болем минулого віч-на-віч.
Навіщо? Щоб переконатися в тому, що все сталося так, як мало статися.
І, навіть якщо нам важко з цим погодитися, у наших силах потурбуватися про себе в сьогоденні так, щоб прийняти своє минуле, полюбити в ньому себе і себе в ньому», — каже експертка.
Коли дійсність не збігається з припущеннями, ми засмучуємося. Ми закриваємося для всіх інших можливостей і намагаємося втілити нездійснені очікування.
Однак у такій ситуації потрібно прийняти третій сценарій — невизначеність. Зазвичай ми пов’язуємо її зі страхом, тривогою та зі своїми найгіршими побоюваннями. І не помічаємо того дивовижного, що теж може трапитися.
Найчастіше розуміння приходить, тільки коли ми озираємося назад.
Унікальна добірка новин від нашої редакції
Кожен будівельний проєкт, від невеликих ремонтних робіт до масштабних конструкцій, вимагає уваги до деталей, і…
Вибір пам’ятника – це відповідальний і часто емоційно складний процес. Ми хочемо, щоб він став…
Будь-який виконроб скаже, що вибір покрівельних матеріалів - це дуже важливий етап будь-якого будівництва або…
Лестница — это не только функциональный элемент, но и важный элемент дизайна, который помогает связать…
Здоров'я і краса волосся – це важлива частина нашого загального вигляду. Волосся може бути показником…
Если вы сеошник, то вам известно, насколько важны технические подходы к оптимизации в работе с…