Бакалаврат і магістратура: у чому різниця і які особливості

У 1997 році Казахстан приєднався до Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти в Європейському регіоні. У 2010 році ратифікував Болонську декларацію. У зв’язку з цим у РК впровадили триступеневу систему вищої освіти: бакалаврат, магістратура, доктор PhD.

Що таке бакалаврат? Бакалаврат — перший ступінь вищої освіти. За Законом «Про освіту» (ст. 35 п. 3) студентам, які опанували відповідні освітні програми та пройшли підсумкову атестацію, присвоюють академічний ступінь бакалавра або кваліфікацію «спеціаліст», що підтверджуються дипломом. Відповідно до статті 21, випускник бакалаврату має право обіймати посади, для яких передбачено наявність вищої освіти, зокрема керівні посади середньої ланки.

Термін очного навчання за програмами бакалаврату становить 4 роки. Але якщо вже є технічна та професійна, післяшкільна освіта за тим самим напрямом, то термін навчання може бути скорочено до 3 років. Навчання відбувається в очній формі, онлайн та екстерном. Навчання онлайн допускається не за всіма видами освітніх програм.

Навчальна діяльність на бакалавраті, згідно з Державними загальнообов’язковими стандартами вищої та післявузівської освіти (ДООС), включає такі види, як:

• лекції, семінари;
• практичні та лабораторні роботи;
• студійні заняття;
• самостійна робота, в тому числі під керівництвом викладача;
• курсові роботи (проєкти);
• виробнича практика (при дуальному навчанні);
• професійна практика;
• дипломна робота (проєкт).

Диплом бакалаврату відкриває низку можливостей, які обмежені за технічної та професійної, післясередньої освіти. Серед них такі:

• роботодавець розуміє, що претендент на вакансію має високий рівень компетентності в даній галузі;
• ступінь бакалавра дасть змогу претендувати на більшу кількість вакансій і вищу зарплату;
• можна продовжити навчання в магістратурі.

Бакалаврат — самодостатня закінчена вища освіта. Диплом бакалаврату дає право влаштуватися на роботу, що вимагає високої кваліфікації фахівця з вищою освітою.

Особливості навчання на магістратурі

Що таке магістратура? Магістратура — другий ступінь вищої освіти після бакалаврату. У Законі «Про освіту» (ст. 36 п. 2) магістратуру відносять до післявузівської освіти. У ній готують кадри за відповідною освітньою програмою з присвоєнням ступеня «магістр».

На магістратуру вступають, якщо хочуть розширити і поглибити знання в тій чи іншій сфері. Це необов’язковий ступінь вищої освіти. Але магістерський ступінь обов’язковий для подальшої науково-дослідницької діяльності, вступу до аспірантури. Вступити на магістратуру можуть тільки ті, хто має ступінь бакалавра або диплом спеціаліста незалежно від того, коли вони отримали диплом про вищу освіту.

Скільки навчаються в магістратурі? Термін навчання в магістратурі залежить від освітньої програми, кількості курсів і практичних занять. За науково-педагогічним напрямом термін навчання становитиме щонайменше 2 роки, за профільним — щонайменше один рік (ст. 36 п. 3). Навчання відбувається очно та/або онлайн (ст. 36 п. 1).

Згідно з ДООС, освітня програма магістратури включає:

1. Вивчення теорії (базові та профілюючі дисципліни).
2. Практичну підготовку (наукові, професійні стажування).
3. Науково-дослідницьку роботу: магістерська дисертація для науково-педагогічної магістратури, експериментально-дослідницька робота, включно з магістерським проєктом для профільної магістратури.
4. Підсумкову атестацію.

Навчання на магістратурі забезпечує високу професійну підготовку за вузьким профілем. На магістратуру вступають майбутні управлінці та науковці.

Чим бакалаврат відрізняється від магістратури

Бакалаврат і магістратура — етапи здобуття вищої та післявузівської освіти. Їхнє завдання — готувати фахівців високої кваліфікації.

Що вище — бакалаврат чи магістратура? Бакалаврат і магістратура представляють різні освітні рівні, і в цьому їхня основна відмінність. Магістратура вища, ніж бакалаврат. На бакалавраті студент отримує базові теоретичні та практичні знання, необхідні для роботи за професією. Магістерські програми, спираючись на наявність базових знань за певним освітнім напрямом, дають поглиблені теоретичні та практичні знання. Такий багаж відкриває шлях до науково-дослідницької та викладацької діяльності або до управління великою ланкою.

Бакалаврат і магістратура мають ще низку суттєвих відмінностей. Ось їхні основні критерії:

• Умови вступу. Магістратура передбачає вищу освіту, бакалаврат — середню, технічну та професійну, післясередню освіту.
• Форми навчання: бакалаврат — очна, онлайн та екстерном, магістратура — очно та/або онлайн.
• Термін навчання на бакалавраті — 4 роки, на магістратурі — від 1 до 3 років.
• Освітні програми. Згідно з ДООС, навчальні програми на бакалавраті включають загальноосвітні дисципліни, базові та профілюючі, на магістратурі — базові та профілюючі.

При вступі на магістратуру можна змінити спеціальність у своєму напрямку, що значно розширює професійну орієнтацію. Плюс програми мульти- і міждисциплінарні, що забезпечує підготовку магістрантів на стику низки галузей знань.

На магістратурі вчитися складніше: навчання вимагає більшої самостійності в навчанні, проведення наукових досліджень. Крім підсумкової атестації, складання іспитів претенденти на ступінь магістра презентують магістерську дисертацію або проєкт.

Врахуйте, що вступники і на бакалаврат, і на магістратуру мають право на здобуття безоплатної освіти на конкурсній основі. Завдяки урядовій програмі «Болашак» на магістратуру можна вступити до найкращих зарубіжних вишів і навчатися коштом держави.

Здобувши ступінь бакалавра, вирішуйте, що робитимете далі залежно від цілей. Бачите себе вченим, викладачем або управлінцем грандіозного проєкту — продовжуйте навчання в магістратурі. Не терпиться застосувати знання на практиці — шукайте гідну роботу і будуйте кар’єру.