Зміст
Кішка – це не тільки лапки та заколисуюче мурчання, але й несподівані випади. Чому кіт, який раніше поводився миролюбно, раптом злосно шипить? Навіщо кішці шипіти на іншу кішку? І як зрозуміти, що тварина перестала вам довіряти? Ділимося свіжою інформацією від експертів та зоопсихологів.
У момент видиху кішка випускає потужний струмінь повітря, що проходить через щілину між небом і вигнутим язичком, що супроводжується характерним свистячим звуком. Додатковим попередженням служить оскал, що демонструє оточуючим котячі ікла.
Зміни у вигляді та поведінці кішки, що супроводжують шипіння:
Часто шипіння змінюється різким нявканням, причому поза тварини продовжує залишатися загрозливою. Тональність шипіння у кожної кішки – своя. Інтенсивність, з якою випускається повітряний струмінь, теж буває різною і безпосередньо залежить від ступеня напруженості ситуації: що небезпечніше, то гучніше «Ш-ш-ш!» видається.
Видавати загрозливі звуки та демонструвати оскал кішок змушує банальний страх, тому не можна тлумачити шипіння виключно як агресію та готовність атакувати. Насправді мурлики дуже неохоче вступають у бій, намагаючись максимально уникати прямих зіткнень.
Чому кішка шипить у разі небезпеки, але не тікає? Тому що у світі тварин відступ – це завжди сигнал переслідування. А місія кішки – вирішити конфлікт із мінімальними збитками для власної персони.
Є кілька основних причин, що змушують котів шипіти.
Часто причиною «смикання» вихованця стає нездорова атмосфера в будинку, де той мешкає. Трапляються і ситуації, коли кішка шипить, начебто, без причини. Зазвичай так чинять представники конкретних порід, для яких подібна поведінка щось на кшталт альтернативного «я». Найбільші любителі пошипіти – сіамські кішки, бенгали, меконзькі бобтейли.
Шипіння кішки завжди комусь адресоване і, як уже зазначалося, не буває безпричинним. Якщо вихованець випускає виразні «позиві» у бік господаря чи гостей, є привід задуматися.
У котів чудова пам’ять, а в деяких порід – ще й феноменальна злопам’ятність. Отже, якщо людина одного разу образила вихованця, негативні емоції знайдуть вихід при наступній зустрічі. До речі, щоб потрапити до «чорного списку» кішки, не обов’язково навмисне їй шкодити. Іноді досить звозити тварину до ветклініки, візити до якої деякі боягузливі особини розглядають як покарання, а то і зраду з боку господаря.
Коти – переконані непитущі (любов до валеріанки не в рахунок), тому спроби потискати котейку, перебуваючи напідпитку, – так собі ідея. Почувши запах алкоголю, вихованець або втече, або займе «глуху оборону» і почне відлякувати джерело неприємного амбре фірмовим шипінням.
У кішок сильний материнський інстинкт, тому лізти до новонароджених кошенят вкрай небажано. Вторгайтеся в зону комфорту котячого сімейства поступово та делікатно, інакше загрозливі «шипілки», а то й «драпки» вам забезпечені.
За своєю природою кішки не дуже схильні до дітей. У розумінні тварини, що менше дитина, тим нижчої ієрархічної щаблі він перебуває. Пошипіти на малюка, що плаче або голосно сміється, для більшості котів – справа принципу.
Не всім котам потрібні обійми, але не всі люди в курсі цього факту, тому, коли у відповідь на простягнуті руки вихованець починає шалено шипіти, він просто попереджає про недоторканність своєї пухнастої особистості.
Шипіння у процесі ігор – звичайна справа. Захопившись наздоганяннями або жартівливим протистоянням, кішки починають використовувати «мову» диких родичів, від душі шипучи, м’якаючи і бурчаючи.
Відомий ряд випадків, коли шипіння кішки являло собою не загрозу, а попередження господаря про небезпеку, що насувається. Наприклад, деякі мурлики виразно відчувають запах газу навіть у найнижчих концентраціях, тоді як нюх людини на таке не здатний. Відповідно, якщо кіт шипить під час перебування на кухні, є підстави перевірити робочий стан газового обладнання.
Свистяче «Ш-ш-ш» – універсальна загроза, якою можна відлякати не тільки людину, а й будь-якого «хвоста», що зарвався, ніж кішки із задоволенням користуються.
У вуличних котячих бійках у хід йде все – від пазурів до агресивного шипіння. Найяскравіше це проявляється у некастрованих самців, які борються за статус альфи. Хоча аналогічні конфлікти між особами жіночої статі також не рідкість.
Котофеї – ті ще власники. І якщо вважаєте, що кішці в квартирі належить тільки куточок з лежанкою, ви глибоко помиляєтеся, тому що в котячому розумінні все виглядає зовсім інакше. Більше того, терпіти на своїй території конкурентів пухнастий егоїст не має наміру. Тож якщо у вас у планах «порадувати» кота ще одним «матроскіним», на душевний прийом пухнастого новосела не розраховуйте.
Причина, чому кішка шипить на кота, може полягати у банальному небажанні ділитися. Загальний лоток для кількох тварин, корм, покладений в одну «купку» одразу для всієї кото-братії, спроби стягнути улюблену іграшку одного з мурликів – це приводи до серйозного конфлікту між родичами.
Про взаємини собак і кішок і так все зрозуміло – конфронтація неминуча. Коли істота, що муркоче, починає протистояти нападкам пса, причина такій поведінці одна – бажання захиститися і по можливості відлякати атакуючого, щоб уникнути прямої сутички. Іноді до запобіжного шипіння підключається різкий помах лапою. Таким чином кіт намагається вдарити по головній точці болю ворога – мочці носа, яка у собак вкрай чутлива.
Ми вже з’ясували, що без причини кішки не шиплять, тому якщо хочете заспокоїти вихованця, усуньте подразник, який провокує тварину на агресію. Помітили, що кіт висловлює невдоволення через увагу гостей? Попередьте знайомих, щоб не торкалися тварини, а краще віднесіть пухнастого буркуна в іншу кімнату. Не залишайте роздратовану кішку віч-на-віч з маленькими дітьми, інакше істерики, котяче виття та роздерті долоні гарантовані.
Іноді негативні емоції, які доставляють тварині господар, продиктовані необхідністю. Наприклад, кішку потрібно посадити в перенесення, щоб транспортувати до ветклініки. У таких випадках звертайтеся з твариною дуже дбайливо. А щоб вихованець менше боявся, прикрийте перенесення щільною тканиною, що не пропускає світло, і приглушає навколишні звуки.
Важливо: котяче шипіння може бути пов’язане з таким небезпечним інфекційним захворюванням, як сказ. Особливо це стосується особин, господарі яких розглядають самовигул як нормальне для домашнього вихованця явище. Так що якщо нещеплений кіт поводиться на вулиці агресивно, зведіть тактильний контакт з ним до мінімуму і терміново викликайте ветеринара.
Для особливих ситуацій та невгамовних «шипунів» існують заспокійливі засоби типу «Стоп-стрес», «Релаксівет», «Кіт Баюн». Давати седативні препарати потрібно напередодні візиту до ветеринара, щоб роздратована тварина не заважала проводити огляд.
Для будинку підійдуть спеціальні аромадіфузори для тварин, вони ж модулятори поведінки. Зазвичай їх рекомендують використовувати у житлі, де з’явився новий вихованець для полегшення періоду адаптації. Корисно застосовувати модулятори поведінки і в квартирах, де проживає одночасно кілька кішок, які регулярно влаштовують боротьбу за територію та ресурси.
Успішна діяльність у сфері агробізнесу залежить не лише від якості сільськогосподарських машин, а й від…
Підсумок для скидання магазину — це корисний аксесуар для стрільців, який використовується для тимчасового зберігання…
Быстрая зарядка дает возможность батарею электромобиля меньше чем за час. Многие автовладельцы пользуются только таким…
Шумоізоляція автоскла – важливий аспект комфорту водія та пасажирів. Сторонні шуми від інших машин, вітру…
Димохід — одна з ключових складових системи опалення в будинку чи квартирі. Він відповідає за…
Пленка для бассейнов играет важнейшую роль в обеспечении водонепроницаемости и эстетики чаши бассейна. Это покрытие не…