Енцефаломієліт у кішки

Порушення в роботі нервової системи у домашніх чотириногих-одні з дуже складно діагностуються і складно піддаються лікуванню патологій. Прогноз захворювання залежить від стадії розвитку патологічного процесу і занедбаності захворювання. Небезпечною патологією вважається енцефаломієліт у кішок. Захворювання відрізняється ураженням структур як головного, так і спинного мозку.

Енцефаломієліт частіше з’являється як вторинне захворювання, розвиваючись на тлі вторинних інфекційних патологій. Спровокувати запалення оболонок мозку можуть вірусні інфекції, патогенні бактеріальні мікроорганізми і паразити. Потрібно вчасно виявити розвиток патології і надати йому допомогу. В іншому випадку, енцефаломієліт буде причиною загибелі кішки.

Причини появи захворювання

Запалення в області спинного і головного мозку – частіше з’являється як ускладнення значних патологій, що циркулюють в організмі тварини. Головними причинами розвитку енцефаломієліту стають бактеріальні інфекції, вірусні ураження і паразитарні інвазії. Спровокувати виникнення серйозної патології можуть порушення в імунній системі. В результаті порушень, аутоімунні процеси схильні до змін і свій імунітет починає нападати здорові тканини.

Діагностується в клінічній ветеринарній практиці некротичний тип енцефаломієліту у кішок. Патологічний процес відрізняється великою некротизацією клітинних структур нервової системи. До групи ризику входять як молоді кішки, так і тварини середнього віку. Нагнітати розвиток енцефаломієліту можуть генетичні мутації.

Аутоімунні порушення стають основою патології, але визначати їх дуже важко. Найчастіше провокують розвиток запалень в області спинного і головного мозку – вірусні інфекції, що мають маленький розмір і безперешкодно проникають через гематоенцефалічний бар’єр. Найбільш яскравий представник вірусів, що вражають нервову систему кішки – вірус сказу.

Факторами, здатними спровокувати розвиток енцефаломієліту, можуть стати:

• серйозні черепно-мозкові травми, струси мозку;
• інфекційні захворювання-токсоплазмоз або хламідіоз; ;
• постійні стани стресу, падіння резистентності організму.

Крім перерахованих вище факторів, здатних послужити нестандартним трампліном для розвитку енцефаломієліту, служить також прийом конкретних медикаментозних препаратів.

Це пов’язують з перешкодою роботи гематоенцефалічного бар’єру на якийсь час. Тому самостійне призначення лікарських засобів протипоказано без рекомендації лікаря.

Симптоми і діагностика енцефаломієліту у кішок

Поразки в роботі нервової системи не мають яскраво вираженої постійної клінічної картини. Спільними симптомами розвитку енцефаломієліту у кішок, вважаються:

• виникнення апатії-тварина слабо реагує на найрізноманітніші подразники, ставати млявим і пригнобленим;
• зміна поведінки – при ураженні структур головного мозку, вихованець починає висловлювати невмотивовану агресію (в більшості випадків, кішка може стати навпаки, занадто ласкавою);
• виникнення нападів, що нагадують розвиток епілепсії;
• проблеми у функціонуванні задніх кінцівок (параліч тазових кінцівок звичайний ознака запалення оболонок спинного і головного мозку);
• проблеми в актах дефекації і сечовипускання (тварина не здатна контролювати нормальні процеси);
• зміна ходи (неміцна або виляє ХОДА, слабкість в тазових і грудних кінцівках).

Помітивши один з перерахованих вище ознак захворювання, потрібно відразу ж звернутися за допомогою до ветлікаря. Важкі напади неврологічного типу небезпечні для здоров’я і можуть виявитися причиною загибелі кішки.

Діагностика патологій нервової системи, тим більше в області головного мозку дуже складна. Звичайні огляди, збір анамнезу та клінічний аналіз крові не дають можливості встановити точний діагноз. Одне, що дасть можливість з’ясувати загальний аналіз крові, наявність патогенної бактеріальної мікрофлори в організмі (зміна лейкоцитарної формули).

Доказовим методом діагностики наявності енцефаломієліту у кішки, вважається біопсія тканин мозку. На превеликий жаль, процедура дорога і в собі несе небезпеку. Проводити такі ж діагностичні заходи може лише професійний ветлікар, що спеціалізується на неврологічних патологіях.

Для діагностування енцефаломієліту в більшості ветеринарних клінік, використовують забір проб ліквору (спинномозкова пункція). При знаходженні процесів запалення в області спинного мозку, можна судити і про патологію головного мозку.

Загальний клінічний аналіз крові, сечі і мас калу, здатні встановити основну причину розвитку запалення в області головного і спинного мозку. Відсутність вірусної або бактеріальної етіології розвитку захворювання, означає, що став причиною енцефаломієліт аутоімунний збій.

Лікування і профілактика у кішок

Залежно від факторів, що спровокували розвиток запалення в центральній нервовій системі, терапія відрізняється. Якщо основою енцефаломієліту стало інфекційне ураження, призначаються протимікробні засоби, що володіють великим спектром дії.

Видалити процес запалення дає можливість призначення кортикостероїдних препаратів. Ліки призначаються виключно ветлікарем. Через те що, що препарати мають ряд побічних ефектів, дозування повинен визначати тільки фахівець, також як тривалість терапії. Призначаються такі засоби як імуран, цитарабін і Циклоспорин. Ліки надають виражений протизапальний ефект.

Прогноз при діагностованому енцефаломієліті обачний, частіше несприятливий. Важливе значення займає профілактика розвитку патологічних змін в області нервової системи. Потрібно забезпечити тварині хороший догляд, систематично проводити вакцинації і протипаразитарні обробки. Рекомендується показувати вихованця систематично ветеринарному професіоналу в якості попередження самих різних хвороб.

Помітивши зміни в стані улюбленця, потрібно відразу ж звернутися до ветеринарної клініки для того щоб не допустити розвиток складнощів.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.