Планета Нібіру: що це і як вона пов’язана з кінцем світу

Про існування таємничої дванадцятої планети говорили ще стародавні шумери. Учені намагаються довести або спростувати ризик зіткнення Нібіру із Землею, що призведе до апокаліпсису. Чи правий був письменник Захарія Сітчин і чи реальна загибель людства через Нібіру? Сучасні астрологи, нумерологи, вчені та історики шукають відповідь.

Чи існує Нібіру в реальності

Про те, що загадкова дванадцята планета Сонячної системи існує, вперше заявили стародавні шумери. Що ще знали про таємничу планету наші пращури і що говорять інші автори?

Нібіру в шумерській культурі

Таблички, на яких була закарбована історія про верховного божества Мардука — головного героя вавилонського міфу «Енума еліш», містили згадку про загадкову планету, невідому сучасним людям.

У міфі описано, як планета керувала рухом інших небесних тіл. Після того як таблички були розшифровані вченими, виникло припущення, що Нібіру — таємнича планета, про яку йдеться в стародавніх переказах, — повинна знаходитися:

• на перетині небесного екватора;
• десь на Чумацькому Шляху.

Подробиці досліджень у цій сфері описано в книжці «365 оповідань про космос» Олени Широніної. Шумери по-своєму уявляли зоряне небо, устрій світу, розташування сторін світу. Тому сучасні вчені досі сперечаються, чи можна вважати Нібіру окремою планетою, чи шумери її переплутали з уже наявними зірками і такими планетами, як:

• Юпітер;
• Меркурій.

Є також припущення, що Нібіру може:

• перебувати в поясі Оріона;
• бути Сіріусом у сузір’ї Великого Пса — найяскравішою зіркою нічного неба;
• зіркою Гамаль у сузір’ї Овна.

Нарешті, Нібіру могла бути позицією на зоряному небі, точкою координат, яку в різний час займали ті чи інші планети Сонячної системи, рухаючись по своїх орбітах. У тій точці координат, яку описали шумери, була найяскравіша зірка із сузір’я Тельця — Альдебаран.

Теорія Захарії Сітчина

У минулому столітті про гучну планету Нібіру на якийсь час забули, але американський письменник Захарія Сітчин воскресив легенду. Він співвідніс Нібіру з планетою Х, або коричневим карликом, якого вчені й астрологи давно вже шукали за орбітою Нептуна, Плутона або Сатурна.

Офіційна наука допускає існування планети Х, оцінюючи її масу по-різному — від незначної до числа, що дорівнює 5-6 масам Землі. Вважалося, що планета Х перетинає Сонячну систему один раз на 3600 років.

Сітчін припустив, що через це планета Х і Нібіру зараз недоступні людському оку — їх немає в межах видимого космосу. Планету Х називають дев’ятою планетою Сонячної системи.

У своїй теорії прихильник і популяризатор ідеї про позаземне походження людини припускав, що:

• На Нібіру живуть високорозвинені й розумні істоти.
• Їх стародавні шумери називали ануннаками.

Свої припущення про існування Нібіру автор описав у книжці «Дванадцята планета», що вийшла 1976 року. Він посилається не тільки на шумерські таблички з письменами, а й на Старий Заповіт. Сітчін говорить про те, що поява Землі — результат зіткнення Нібіру з планетою Тіамат, а люди з’явилися в результаті успішних дослідів вищої раси з уцілілої планети Нібіру.

Теорію позаземного походження людей і впливу інших цивілізацій на життя на Землі Захарія описав у творі «Загублена книга Енкі».

Нібіру і кінець світу на Землі

Кінець світу — це одне з головних питань, що хвилюють людство. Перенаселення, війни, екологічні катастрофи, епідемії та стихійні лиха наростають із кожним століттям. Міфологія і наука час від часу підкидають в інформаційне поле ідеї про ризик загибелі Землі і людства.

Теорії апокаліпсису за участю Нібіру

Існує безліч теорій кінця світу, і зіткнення Землі з Нібіру — одна з них. У зв’язку з тим, що Нібіру ототожнювали з планетою Х, яка обертається на своїй орбіті й іноді залітає в Сонячну систему, її появу і крах Землі очікували ще 2012 року. Про це писав і Захарія Сітчин, називаючи конкретну дату події в книзі «Армагеддон відкладається» — 21 грудня 2012 року.

Більшість прихильників теорії Сітчина вважали, що саме в цей період Нібіру наблизиться до Землі на мінімальну відстань і зіткнення буде неминучим.

Про зближення, яке має відбутися між Нібіру і Землею у вересні 2017 року, говорив християнський нумеролог Девід Мід. Він написав книгу про планету Х і її значення для життя на Землі. Його висновки засновані на вивченні написів на пірамідах у Гізі, числових кодів Біблії тощо.

Заяви Девіда Міда довгий час обговорювалися в американській пресі, оскільки сучасний пророк неодноразово змінював прогнози про кінець світу. У результаті він заявив, що Нібіру — це Земля, посилаючись на Одкровення Іоанна Богослова.

Характерний той факт, що і Сітчин, і Мід називали зіткнення Землі з планетою апокаліпсису очищувальним, припускаючи, що під час катастрофи:

• Земля і вся Сонячна система очистяться від зла.
• Людство перейде на новий етап духовного розвитку.

Послідовники цієї теорії чекали не тільки зіткнення планет, а й вивержень вулканів, приходу інопланетних цивілізацій та інших катаклізмів.

Чи реальне зіткнення з Нібіру: версії вчених

Офіційна наука спростовує можливість існування таємничої планети, населеної живими істотами, спираючись на факти. У тій частині, де, ймовірно, розташована Нібіру, немає ні світла, ні тепла, а в таких умовах живі істоти не можуть існувати.

Що стосується таємничої планети Х, то дослідження в цій сфері все ще ведуться вченими й астрономами. Що думають у NASA (National Aeronautics and Space Administration) про апокаліпсис через Нібіру? Там також заявляють, що Нібіру не існує, і наводять такі факти:

1. Таку велику планету не можна не помітити.
2. Вплив її гравітаційного поля на інші планети має бути занадто великим.

Анатолій Петрукович, голова Інституту космічних досліджень РАН РФ, зазначив, що до розмов про невідому планету люди постійно повертаються, але це не означає, що вона існує в реальності.

Наука заперечує і зв’язок Нібіру з планетою Х. Темі кінця світу при зіткненні Землі з невідомою планетою присвячена новина на сайті «Роскосмосу».

Спростування американських учених з’явилися ще 2009 року, але суспільство не готове так легко розлучитися з легендою. Календар майя, літочислення в якому завершувалося 21 грудня 2012 року, вважали ознакою кінця світу. Але кінець світу не настав. Очевидно, легенда про Нібіру може так і залишитися красивою легендою.

Оскільки шанувальників конспірології та ідей про світову катастрофу не зупиняють докази вчених із NASA, то новий кінець світу за участю Нібіру не скасували, а перенесли на 2014, 2017 і 2019 роки, а потім і на 2022 рік.

Офіційного підтвердження існування Нібіру немає, а значить і загрози кінця світу боятися не варто. Планета описана в стародавніх джерелах, але не виявлена в зоні видимості сучасних телескопів. Вчені не підтверджують її наявність математичними розрахунками. Можливо, у людства поки недостатньо знань, щоб відповісти на це питання.

Унікальна добірка новин від нашої редакції