Гігрофіла піннатіфіда та її утримання в акваріумі

Зміст

1 Загальний опис
2 Особливості утримання
3 Розведення

Гігрофіла піннатіфіда, або гігрофіла перистонадрізана, відома більшості акваріумістів по всьому світу. Ця чудова рослина вирізняється нескладністю в догляді та високодекоративними ознаками і властивостями.

І якщо інші різновиди рослин цього типу є довгостебловими, то гігрофіла перистонадрізана сильно відрізняється від своїх родичів. Набагато докладніше про утримання цієї водної рослинності, що вирощується в прісноводному акваріумі, і буде розказано в цій статті.

Загальний опис

Гігрофіла піннатіфіда (Hygrophila pinnatifida) — це рослина, яка вважається рідкісною прикрасою для будь-якого акваріума, що відноситься до сімейства дводольних рослин порядку яснотковоквіткових (Acanthaceae). Її місцем походження вважається Південно-Східна Азія, наприклад, Індія. Незалежно від того, що відкриття виду сталося понад 100 років тому, в акваріумній обстановці активно насаджувати його стали лише наприкінці 2000-х. Але навіть у цей момент рослину складно назвати широко представленою.

Цікаво, що індійці відносять цю водорість до бур’янів, а у нас розводять як декоративну. У догляді гігрофіла перистонадрізана гранично невибаглива. Проте, внаслідок її молодості в обстановці акваріумної рослинності ця водорість слабо досліджена. Очевидно, через власну схожість з іншими різновидами, на кшталт веретеновидної гігрофіли, піннатифіду дуже часто фахівці з ботаніки не виділяють в окремий вид. І завдяки цьому у неї відсутній докладний опис.

Ключова характерна риса гігрофіли перистонадрізаної, як акваріумної рослини, полягає в конфігурації і колірній палітрі її листочків. Вона має товсте стебло. Листя вузьке і довге (до 15 сантиметрів). Воно має специфічну розсіченість по всій довжині, що за формою нагадує пір’я. Частина, що знаходиться внизу листочка, незмінно червонувата або рожева. А верхня може змінюватися від кольору зелених плодів оливкового дерева до червонувато-коричневого.

На зовнішньому боці листка видно легкий малюнок із прожилок жовтого кольору. За виглядом більшою мірою аналогічна з криптокоринами, ніж з гігрофілами. В акваріумі прекрасно підійде для середнього плану, в обстановці яскравої зеленої рослинності. Недоцільно садити поблизу рослинності з листами в червоному кольорі, оскільки вона загубиться на їхньому тлі. Забарвлення листочків надводної гігрофіли змінюється від салатового до соковито-зеленого, а за формою вони найкоротші та найширші. Стебло пряме і високе.

Чим же змогла викликати інтерес акваріумістів гігрофіла перистонадрізана? А річ у тім, що представлений вид може рости не тільки в ґрунті, він дуже легко закріплюється на корінні та корчах, що не властиво іншим довгостебловим акваріумним рослинам. Така стратегія, зовсім не характерна для рослин з довгим стеблом, створює відносини спорідненості гігрофіли перистонадрізаної з папоротями та анубіасами. Нові пагони, що виникають на материнській рослині, здатні плентатися по ґрунту, водночас кожне міжвузля здатне стати місцем зростання, з якого вертикально догори піднімається стебло з листям. Останні мають високий загальний декоративний вигляд.

Показники наростання маси, об’єму, розмірів у гігрофіли перистонадрізаної низькі, а розміри невеликі, що дає змогу застосовувати її навіть у наноакваріумах. Складність розведення — середня.

Особливості утримання

Гігрофіла не дуже вибаглива до умов утримання, адже на своїй батьківщині її вважають бур’янистою рослиною. Водорості потрібен стримано трудомісткий догляд, у зв’язку з цим потрібна певна підготовка, найменше — осмислення того, як умови утримання надають можливість рости їй здоровою. Піннатіфіда досить вимоглива до освітлення, водневого показника і підрізування. Плюс 1 раз на 2 тижні потрібно підмінювати воду на 20-25%.

Ключові вимоги акваріумного утримання:

ідеальна температура води — від +22 до +28°С;
рівень кислотності води — від 6 до 8 pH;
жорсткість води — від 4 до 20 dH;
тривалість освітлення — 10-12 годин 0,5 Вт/л;
діоксид вуглецю — 6-14 мг/літр, за неяскравого освітлення потрібно збільшити кількість СО2 у живленні рослин;
залізо — 0,01-0,5 мг/літр.

Розмір акваріума не грає ролі, але потрібно мати на увазі, що в акваріумі великого розміру гігрофіла краще розростеться.

Освітлення

Освітлення буває як природного, так і штучного походження, проте найбільш підходяще — комбіноване. Разом з цим слід оберігати гігрофілу від впливу прямих сонячних променів, оскільки вони можуть спровокувати опіки і хлороз.

Підходять лампи, що мають низьку або середню потужність (бажано газорозрядні), кажучи інакше, їх купують у розрахунку від 0,5 Вт до 0,6 Вт на один літр води. Найголовніше — пам’ятати і про тривалість світлового дня, вона має дорівнювати 10-12 годинам.

Ґрунт

Сприйнятливу рослину протипоказано садити в грубий субстрат. Великі камені із загостреними краями можуть пошкодити слабке коріння і тендітні стебла. Ґрунт повинен мати дрібну мулисту структуру, прекрасно підходять маленькі, приблизно 3-4-міліметрові фракції піску або гальки.

Крім того, висувають досить важливі вимоги до насиченості ґрунту поживними елементами, оскільки гігрофіла має розвинену систему кореня. Для цього в субстрат домішують у маленьких обсягах торф із глиною. Ґрунт укладають на дно висотою в 4-6 сантиметрів. Це найбільшою мірою допустимо для рослини.

Стрижка

Гігрофіла піннатіфіда вирізняється неспішними темпами зростання, отже, і зачіску слід робити рідше. Стрижка потрібна для формування більш маленьких кущів. Якщо не виконувати зачіску рослини в належний час, її вуса захоплять весь нерозділений простір акваріума.

Щоб не доводити до такого результату, обрізайте пагони за допомогою ножиць або обскубуйте їх. Всі відрізані деталі рослин потрібно видалити з акваріума.

Внесення CO2

Гігрофіли беруть вуглекислий газ (СО2) з води. При належному освітленні він не дуже важливий для росту, проте все ж доводиться стежити за його вмістом. Фахівці рекомендують застосовувати комплект балонів зі зрідженим газом і підтримувати концентрацію діоксиду вуглецю в масштабах від 6 до 14 мг/літр. Додатково потрібно стежити за рівнем заліза у воді — 0,01-0,5 мг/літр.

Ще одна рекомендація — підгодовувати добривами з солями азотної кислоти з аніоном (NO3) і солями ортофосфорних кислот (Н3Р04) за співвідношенням 1:20. Завдяки цьому вода насититься азотом (N) і фосфором (P), необхідним усім акваріумним рослинам, які пофарбовані в різні відтінки в червоному кольорі для стабільного функціонування екологічних систем. Якщо ви вважаєтеся новачком у цій справі, потрібно приділити особливу увагу пропорціям, які можуть або принести користь рослинності, або усунути всю екологічну систему.

Добрива

Гігрофіла перистонадрізана має дуже високу чутливість до кількості калію (K) у воді. При його істотному дефіциті листя здатне змінити форму, на ньому з’являються дірки і темні цятки. Рослину можна в мінімальній кількості підживлювати звичайними добривами на мінеральній основі у формі рідини з вмістом комплексу корисних мікроелементів у розрахунку один грам добрива на 100 літрів води.

Розведення

Розмноження рослини виконується плагіотропними пагонами, орієнтованими паралельно поверхні субстрату, у зв’язку з чим ключовим методом розмноження виду вважається вегетативний спосіб розмноження за допомогою вкорінення живців (живцювання). Для висадки краще підбирати живці з уже розвиненим корінням від дорослих рослин. Щоб прискорювати стадію приживлюваності в ґрунті і ріст живців, рекомендують укладати підкладку з суміші поживних елементів.

Як і основна маса довгостеблових акваріумних рослин, піннатіфіда не дуже дружить із сусідами, у зв’язку з цим рекомендується садити її відокремлено від інших. В іншому випадку вона дуже швидко розростеться і усуне кореневу систему іншої рослинності, а ще перекриє доступ світла. Для більшої колоритності та збереження решти рослинності садіть гігрофілу піннатіфіду маленькими групками з вирослих і зміцнілих живців однолінійної.

Увага! Нові пагони (діти) забирають дуже багато сил у материнського екземпляра. Якщо не хочете розмножувати цю рослину, доводиться стежити за пагонами, підрізаючи їх. Якщо вперше здійснюєте посадку гігрофіли перистонадрізаної в акваріум, не забудьте мити коріння під водою з крана від гідрогелю або будівельної базальтової вати для вирощування рослин, і лише після цього ділите гілки.

До пікіровки рослина може перебувати упакованою до 14 днів, взявши до уваги те, що паковання залишиться непроникним — в іншому разі стерильність порушиться, і рослина загине.

Для розведення та утримання гігрофіли піннатіфіди потрібен рівень знань акваріуміста «більше середнього» або просунутий: потрібно вміти виправляти водневий показник (pH) води і потужність освітлювальних приладів. Загалом рослина росте сама по собі без складнощів і потребує виключно калію та яскравого освітлення. Особлива перевага — неквапливий ріст, який дає змогу заощадити естетичне оформлення в акваріумі на значний час. Завдяки цьому її практикують як для невеликого, так само і для великих розмірів акваріумів.

Так само цю рослину добре вирощують в акваскейпах відкритого типу, оранжереях і на фермах (не варто дивуватися, гігрофіла перистонадрізана здатна рости і на суші). Вона часто стає важливою частиною в композиціях, які виставляються на акваріумних конкурсах, наприклад, AquaSet: Aquatic Scapers Europe. Крім власних декоративних якостей гігрофіла перистонадрізана наділена корисною властивістю: вона абсорбує солі азотної кислоти у воді та сприяє появі благодатної екологічної системи.